У Поляницькому ліцеї відбулася скорботна й водночас велична подія — урочисте відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу, мужнього захисника України Василя Ткача.
Пише Болехівська міська рада, передає Інформатор.
Під стінами рідної школи, де минули юні роки Героя Василя Ткача, тепер навіки закарбовано ім’я воїна, який віддав життя за свободу та майбутнє рідної землі. Вшанувати пам’ять молодшого сержанта зібралися його родина, побратими, представники влади, духовенство, педагоги та учні ліцею.
Василь Ткач народився 30 січня 1992 року в селі Бубнище, зростав у великій, працьовитій і дружній родині. Односельці та вчителі згадують його як надзвичайно доброго, відкритого та щирого юнака. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік без вагань став на захист Батьківщини, очоливши стрілецьке відділення. Він пройшов крізь найтяжчі випробування війни, продемонструвавши незламну силу духу та вірність присязі, проте 5 травня 2025 року поблизу населеного пункту Малинівка життя 33-річного командира трагічно обірвалося.
Учні та педагогічний колектив ліцею підготували зворушливу й глибоку за змістом програму, в якій крізь вірші, пісні та художні номери висловили свій невимовний біль, безмежну вдячність і шану полеглому земляку. Панахиду за загиблим воїном відслужили настоятель церкви святого Дмитра УГКЦ отець Михайло Дудар та настоятель храму Святої Параскеви УГКЦ отець Руслан Андрусишин. Звертаючись до присутніх, отець Руслан підкреслив, що Василь своїм жертовним чином довів найвищу християнську любов — віддав душу за друзів своїх, і закликав ніколи не забувати, якою страшною ціною оплачено кожен наш спокійний ранок.
Про важливість збереження історичної пам’яті та передачу її наступним поколінням говорили міський голова Іван Яцинин та керуючий справами міськвиконкому Іван Івашків, наголосивши на обов’язку громади повсякчас усвідомлювати подвиг Героїв. Своєю чергою директорка ліцею Світлана Барабаш зазначила, що ім’я Василя відтепер назавжди вписане в генетичний код навчального закладу, а пам’ять про його гідність та відданість житиме вічно.
Надзвичайно емоційним став виступ бойового побратима, командира взводу Тараса Короля. З болем у голосі він згадав Василя як надійну, тиху, небагатослівну, але неймовірно сильну духом людину, яка беззастережно виконувала кожен наказ і ніколи не підводила товаришів по зброї. Військовий закликав цивільних по-справжньому осягнути страшну ціну війни, поділившись, що до втрат рідних людей і побратимів неможливо звикнути.
Читайте також: На фасаді Центральної бібліотеки імені Шевченка відкрили меморіальні дошки трьом загиблим Героям
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
