У Коломиї дедалі рідше можна побачити горобців та інших дрібних птахів. Орнітологині Наталія Пріяткіна та Людмила Поклад пояснюють: причиною стає не лише зміна клімату, а й сучасний міський благоустрій, який позбавляє пернатих природного середовища. Також фахівчині розповіли, як правильно підгодовувати диких птахів і чому людська турбота іноді може бути для них небезпечною.
Дізнавався Інформатор Коломия.
За словами фахівчинь Наталії Пріяткіної та Людмили Поклад, однією з головних проблем для птахів у містах є так званий “стерильний” благоустрій. Надмірно підстрижені кущі, вирубка старих дерев і зменшення кількості зелених зон позбавляють пернатих місць для гніздування та укриття. Навіть звичні для людей дії можуть негативно впливати на птахів. Зокрема, неправильне підгодовування здатне нашкодити їхньому здоров’ю та навіть призвести до загибелі.
Водночас спостереження за пернатими у природі допомагає людям знижувати рівень стресу та позитивно впливає на ментальне здоров’я, зокрема й переселенців, які пережили травматичний досвід війни.
Як війна впливає на міграцію птахів?
— Лелеки — птахи для нас символічні, це є символ України. Вони завжди вертаються додому… На сході теж вертаються на місце своїх гніздувань, але там вже немає де гніздуватися. Вони пробують вити там гнізда, але постійне турбування вибухами, звуками, людським фактором… птахи мігрують. У нас цей фактор теж дуже важливий в плані того, чи прилетить птах, чи ні.
Коломияни помічають, що в місті поменшало птахів. Чому так?
— У нас же ж люблять все красиво підрізати, все красиво зробити, ну для природнього середовища це некрасиво… величезна кількість птахів гніздується в траві і в кущах, в нижніх гілочках. От в нас колись в місті в парку можна було чути солов’я. А черемху скосили… для того щоб було красиво. Відповідно, солов’їв немає. Так само з горобцями: кущі повирізали, і горобців там, де є кущі, просто перестало бути у видимих місцях.
На Прикарпатті набирає популярності бьордвотчинг. Що це за рух?
— В Україні близько 430 видів птахів. В один день я визначила 65 видів у неділю на Бурштинському водосховищі. Бьордвотчинг — українською “птахоспоглядання”. Ми це називаємо “йдемо пташити”. Нещодавно випустили наукову статтю з приводу того, що бьордвотчинг — це про ментальне здоров’я. Ми почали це все з початку війни… запрошували дівчат, які з Харкова приїжджали в Івано-Франківськ. Ми просто бачимо, як люди міняються після екскурсії.
Що робити, якщо люди побачили птаха з кільцем на лапці?
— Інформацію краще відсилати в центр кільцювання, в усіх соцмережах є посилання. Або у Львівський національний природничий музей. Вам прийде офіційний лист, де буде написано: хто закільцював, коли, скільки йому років, де він був закільцьований. Насправді ця інформація дуже важлива.
Чим та коли потрібно підгодовувати пернатих взимку?
— Якщо немає снігового покриву, немає сильних морозів — без сенсу… Ідеальним є яблуко, ідеальним суперкормом є соняшникове насіння — несмажене, несолене. Якщо вам не шкода — горіхи, дуже крута штука. Може бути гарбузове насіння, або навіть насіння з кавуна чи дині. Не треба нічого видумувати, не треба купляти дуже дорогих речей.
— Чому орнітологи просять не годувати лебедів та інших водоплавних на місцевих озерах?
Птах тратить свій потенціал на продовження потомства. Вони зараз не голодні, бо їх всі люблять, всі годують хлібчиком. Вони ослаблені народжують слабке потомство.У нас є такий лозунг: “Рятуйте птахів від рятувальників”. Всі хочуть бути добрі, але добрим до дикої природи можна бути і не допомагаючи. Птахи звикають… а якщо їх не годують, вони банально з голоду дохнуть. Водоплавний птах спокійно без харчування до двох тижнів може жити.
Для того, щоб справді допомогти природі, іноді найкраще — просто залишити її в спокої та зберігати природне середовище незмінним.
Детальніше дивіться у відео:
Фото: Інформатор Коломия
Читайте також: На Прикарпатті випустили на волю реабілітованих лелек | ВІДЕО
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
