Тричі на тиждень житель Грабівки Роман Шеремета змушений долати розбиту дорогу до Калуша, аби вижити. Для чоловіка, який пересувається у кріслі колісному та тричі на тиждень потребує гемодіалізу, кожна така поїздка — це не лише виснаження, а й страх, що через бездоріжжя і брак коштів він просто не встигне дістатися до лікарні. У Новицькій громаді тим часом запевняють: чоловіка намагаються підтримувати, а якби був автомобіль спеціальний, то голова громади й сам возив би мешканця на життєво важливі процедури.
Пише Інформатор.
Коли настає день гемодіалізу, для Романа Шеремети це не просто поїздка до лікарні — це боротьба за життя. Щотижня він змушений шукати автомобіль, домовлятися про поїздку й рахувати кожну гривню, аби вчасно дістатися до Калуша. Чоловік розповідає: після дощу дорога вкривається суцільними калабанями, через що швидка або таксі можуть просто не доїхати. А для людини, яка залежить від процедури очищення крові, кожне запізнення — це ризик для життя.
Найбільше, каже чоловік, болить навіть не хвороба, а відчуття ізоляції. Колись він міг навідатися до друзів, пройтися селом чи просто вийти до сусідів. Тепер кожен виїзд із подвір’я дається важко. Через стан здоров’я та бездоріжжя Роман дедалі рідше залишає власне обійстя й фактично опиняється відрізаним від нормального життя.
Через стан здоров’я скористатися автобусом і доїхати до Калуша чоловік не може, тому змушений користуватися таксі. Однак через жахливий стан дороги до Грабівки погоджуються їхати одиниці. За словами Романа, таксисти прямо кажуть: поїздка може закінчитися ремонтом автомобіля, адже через ями та болото машину тут можна “залишити в селі”.
Детальніше у нашому репортажі:
Попри це, тричі на тиждень чоловік мусить шукати транспорт для життєво необхідного гемодіалізу. Одна поїздка до Калуша та назад обходиться родині у 1600 гривень — по 800 гривень в один бік.
Роман каже, що його пенсія становить 2 600 гривень. Цих коштів не вистачає навіть на базові потреби, не кажучи вже про дорогі поїздки до лікарні, ліки та щоденні витрати. Фактично кілька поїздок на гемодіаліз “з’їдають” майже весь місячний дохід родини. Тож люди змушені виживати між потребою лікуватися та необхідністю купити продукти чи оплатити комунальні послуги.
Гемодіаліз і бездоріжжя: позиція влади
У розмові з журналістами нашого видання, голова Новицької сільської територіальної громади Богдан Дадяк розповів, що дорога до Грабівки не стоїть на балансі громади, а її обслуговує ДП “Дороги Прикарпаття”. Будь-які роботи щодо неї зі сторони громади можуть інкримінуватися контролюючими органами як нецільове використання коштів. Попри це депутати намагаються виділяти кошти на її утримання у законний для цього спосіб.
“Аби покращити цю ситуацію, депутатський корпус нашої громади щороку намагається і передає міжбюджетний трансфер у вигляді субвенції для ДП “Дороги Прикарпаття”. Так само і в цьому році”, — каже посадовець.
Посадовці Новицької громади про бездоріжжя і соціальну підтримку населення:
Щодо ситуації із транспортом Богдан Дадяк твердить: у напрямку Грабівки курсує рейсовий автобус “Калуш-Грабівка”. Він не обладнаний для комфортного пересування людей з інвалідністю, тому Новицька громада вкрай потребує відповідного спецтранспорту:
“Окрім Романа Шеремети, є й інші люди по громаді, які потребують допомоги, у тому числі й підвезення. Тому нам би знадобився автобус, який має спеціальні пристрої для того, аби людина на кріслі колісному змогла безперешкодно доїхати. У сільських територіальних громадах не завжди мають можливість отримати, скажімо, якийсь спеціалізований транспорт для так званого соціального таксі чи інших моментів”.
Начальниця відділу соціального захисту населення та праці Новицької сільської ради Руслана Данів каже, що в громаді є шестеро осіб, які потребують постійного гемодіалізу. З них троє пересуваються у кріслах колісних. Щоб їх підтримати у громаді передбачені соціальні програми.
“У нас є програма соціальної підтримки людей з інвалідністю, яким передбачено одноразову щорічну допомогу на гемодіаліз у сумі 5 тисяч гривень. У березні цього року ми прийняли зміни до програми, де передбачили по 2 тисячі на місяць кожній особі на проїзд, яка потребує гемодіалізу”.
Руслана Данів додає: місцевий бюджет покриває також жителям громади кошти на придбання медикаментів.
“За 2025 рік Роман Ярославович отримав ліків на суму 23 тисячі 200 гривень. За чотири місяці 2026 року він отримав майже 13 тисяч коштів на придбання ліків. Тобто вони (лікарі, — авт.) працюють по рецепту, бо лікар сімейний дає рецепт, а жителі беруть ліки в аптеці в Калуші, і ми відшкодовуємо кошти. І обмежень у цьому не було. З місцевого бюджету відшкодовується придбання ліків у комунальній аптеці на Медичній, 6 у Калуші”.
У Новицькій громаді все ж мріють про спеціальний транспорт. Кажуть, що готові до співфінансування, якщо буде якась державна програма чи благодійна допомога:
“Ми точно не відмовимося від такого автомобіля спеціалізованого для перевезення людей з обмеженими функціональними можливостями. І готові до співфінансування, якщо будуть кошти на його придбання. Я кожного разу, буваючи на зустрічах, на нарадах, ніколи не відмовлявся, не відмовляюся. Все, що дають громаді, беру. Все те, що буде слугувати для людей. Громада би рада була купити такий транспортний засіб. Ну, поки що немає можливостей.
Якщо буде такий автомобіль, ми готові казати депутатам зробити мінімум 10% співфінансування на його придбання. І, друге: я готовий сідати за кермо і залучати всіх працівників, бо водія у нас у штаті в громаді немає…”
Водночас посадовець запевнив, що за наявності автомобіля і він би сів за кермо раз чи два на місяць, і заступник та староста села. Але де взяти той спеціально облаштований автомобіль, що так потрібен сільській громаді?
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
