Бізнесу дозволили самостійно захищати свої об’єкти. А “мисливцями на дрони” пообіцяли винагороду

Місцеві громади в Україні тепер зможуть фінансувати групи ППО, створені бізнесом. За збиті повітряні цілі учасники цих груп будуть отримувати винагороди, як це мають військовослужбовці.

Пише Інформатор, покликаючись на SUD.UA

Залучати цивільні підприємства до безпосереднього виконання завдань з протиповітряної оборони почали у листопаді минулого року, коли Кабінет Міністрів України дав старт амбітному експерименту. Навесні до Порядку його реалізації було внесено зміни (Урядова постанова № 643), які уточнили фінансову модель проекту та роль місцевих громад у ньому.

Тепер органи місцевого самоврядування офіційно стали учасниками проєкту (за згодою). Це дозволяє сільським, селищним, міським та обласним радам безпосередньо долучатися до організації та підтримки груп ППО (їх можна утворювати саме у структурі територіальних громад) й фінансувати відповідну діяльність з місцевих бюджетів.

ОМС можуть спрямовувати кошти на:

• Виплату винагород членам груп ППО.
• Закупівлю техніки та обладнання (транспортних засобів, пально-мастильних матеріалів, їх технічне обслуговування та ремонт).
• Спеціальне оснащення (закупівлю безпілотних систем, засобів зв’язку, навігації, спостереження, а також кодифікованих та некодифікованих товарів).
• Операційні витрати (покриття інших обґрунтованих витрат, пов’язаних із бойовою роботою груп).

Навіщо бізнесу створювати групи ППО?

Суть експерименту полягає в тому, що підприємство отримує статус уповноваженого та формує у своїй структурі спеціальний підрозділ — групу протиповітряної оборони. Проєкт можна реалізовувати протягом дії воєнного стану, але не більше двох років.

Метою є не заміщення Збройних Сил, а посилення ефективності ППО шляхом залучення ресурсів бізнесу для захисту майна підприємств та території України загалом. Ключовим координатором виступає Міноборони.

Хто може стати учасником

Підприємства повинні відповідати низці встановлених вимог. Зокрема, компанія має мати необхідні ліцензії на охоронну діяльність, дозволи на роботу зі спеціальними засобами або бути включеною до реєстру виконавців державних оборонних контрактів.

Участь у системі не зможуть брати підприємства, серед власників, бенефіціарів або керівників яких є особи, пов’язані з РФ.

Також встановлюються кадрові вимоги до членів груп. Вони повинні бути старшими 21 року, мати повну цивільну дієздатність, не мати судимості за умисні злочини та пройти психіатричний і наркологічний огляди.

Процедура отримання повноважень передбачає два етапи:

• підприємство подає до Міноборони заяву з інформацією про спроможність забезпечити зберігання зброї та готовність здійснювати її закупівлю. Рішення щодо надання повноважень ухвалюється протягом 10 днів.
• підприємство повинно укласти спільне рішення з відповідним повітряним командуванням ЗСУ за територіальним принципом.

Кому будуть виплачувати “мисливські бонуси”

Згадана Постанова запроваджує механізм “мисливських бонусів”, аналогічний тому, що діє для військових.

Так, за знищення літального апарату, у тому числі БПЛА (Шахед, Орлан, Lancet тощо) передбачена винагорода у розмірі 36 540. Крилаті і балістичні також підпадають під визначення “інший літальний апарат”. Сума розподіляється між усім розрахунком, або екіпажем, який безпосередньо брав участь у збитті.

Виплата здійснюється на підставі наказу командира військової частини Сил ТрО за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади. Фінансування відбувається за рахунок місцевих бюджетів або інших законних джерел.

“Ці зміни перетворюють групи ППО на більш професійні та фінансово вмотивовані підрозділи, інтегровані в загальну систему оборони через ресурси місцевих громад.

Підприємства критичної інфраструктури отримують можливість легально захищати власні об’єкти, не чекаючи на вільні ресурси ЗСУ. А можливість фінансування через місцеві бюджети та премії за збиті цілі робить проект економічно придатним навіть для середнього бізнесу”, — резюмує видання.

ФОТО ілюстративне/thepage.ua

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08