Кімната-музей у селі Тростянець потребує догляду та охорони

У Долині подумають, як зберегти кілька унікальних експонатів у маловідвідуваному й занедбаному сільському музеї. 

Інформатор розповідає детальніше.

Про структуру та штатну чисельність Краєзнавчого музею “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів йшлося на сесії Долинської міської ради.

Музей потребує додаткових працівників, адже, як зазначила під час доповіді на сесії директорка Ксенія Циганюк, на одного зберігача фондів не може бути більше 5-ти тисяч одиниць обліку, а в музеї фонд налічує зараз понад 16 тисяч.

Наразі музейники просять додати одного зберігача фондів. Але прийняти його у штат планують аж з наступного року, бо зараз під це немає коштів у бюджеті громади.

Згідно з рішенням міської ради, зараз штатна чисельність музею загалом становить 12,25 одиниць.

Під час обговорення цього питання мова зайшла і про музей у селі Тростянець. Як зазначив депутат Тарас Сливчук, там є кімната Бандери у доволі занедбаному стані.

“Були випадки, коли експонати з цього музею (це раніше було) вже перебували на ринку і лише завдяки випадковості вони повернулися назад”, — сказав депутат.

Він поцікавився, чи можна догляд за тим музеєм довірити якійсь людині, яку візьмуть на пів чи чверть ставки.

Ксенія Циганюк повідомила у відповідь, що музей у селі Тростянець перебуває у сфері відповідальності управління освіти. робити там філію музею “Бойківщина”, на її думку, недоцільно. Краще забрати звідти цінні експонати, бо їх небагато насправді. А коштів у збереження та охорону, якщо почати вкладати, то це багато.

Проте, забрати цінні речі дорівнює забрати саму історію з села. Тарас Сливчук зазначив:

“Якщо ми не зберігаємо історію — ми її втрачаємо. Відповідно ми залишаємось з нічим. Дерево без коріння не росте”.

Зупинив дискусію міський голова Іван Дирів, який запропонував обговорити це питання окремо.

Зазначимо, що отець Андрій Бандера, батько провідника ОУН Степана Бандери, був парохом у селі Тростянець Долинського району з 1935 до 1941 року. Провадив службу у місцевій парохії Української греко-католицької церкви. За свідченнями очевидців, він швидко знайшов спільну мову з паствою і здобув великий авторитет. Був освіченим і культурним, а його дім став осередком українського національного життя.

ФОТО Долинської міської ради ілюстративне/з архіву Інформатора

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08