Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Романа Пушкаря, з позивним “Кок”, молодшого сержанта, командира відділення 501-ої окремої бригади морської піхоти.
Роман Пушкар народився 6 липня 1980 року в селі Нижній Струтинь Рожнятівської громади на Калущині. Він був найстаршим сином у родині. З дитинства зростав активним, добрим і життєрадісним хлопцем, завжди дбав про молодших сестер Галину та Оксану, допомагав їм і підтримував у всьому.
Початкову освіту здобув у Нижньострутинській школі. Після закінчення 11 класу вступив до Брошнівського ліцею, де опанував професію зварювальника. Захоплювався футболом, брав участь у різних турнірах, любив техніку, а особливу цікавість мав до ретроавтомобілів. Ще змалку мріяв отримати водійське посвідчення та стати військовим, однак через стан здоров’я здійснити цю мрію одразу не вдалося.
У 2000 році Роман одружився зі Світланою із сусіднього села. У подружжя народилися син Мар’ян та донька Ілона. Щоб забезпечити сім’ю, чоловік працював за кордоном, а зароблені кошти вкладав у будівництво власного будинку. Згодом шлюб розпався. Пізніше Роман одружився вдруге, переїхав до села Новоселиця Вигодської громади, де разом із дружиною Марією виховував сина Владислава.
З початком повномасштабної війни його життя кардинально змінилося. Наприкінці березня 2022 року Роман отримав повістку і без вагань став на захист України. Спершу проходив військову підготовку на Яворівському полігоні на Львівщині, а пізніше — на Рівненщині. Побратими згадують, що з ним було легко знайти спільну мову, адже він умів підтримати розмову на будь-яку тему. Разом вони потрапили до складу 501-ї окремої бригади морської піхоти — служили в одній роті, хоча й у різних взводах. Завдяки відповідальному ставленню до служби Роман швидко здобув авторитет серед військових і став справжнім лідером.
Воїн виконував бойові завдання на Бахмутському, Запорізькому та Миколаївському напрямках, перебуваючи у найгарячіших точках фронту. Побратими пам’ятають його як добру, сміливу, відважну людину, яка завжди була готова підставити плече товаришам. Двічі зазнавав поранень. Позивний “Кок” отримав через любов до кулінарії — у вільний час часто готував для побратимів різні страви. Він неодноразово говорив, що його бойові товариші стали для нього другою родиною. За сумлінну службу та відданість військовій присязі Романа призначили командиром відділення.
Командир Олександр розповідав, що рішення призначити Романа командиром відділення було цілком закономірним. Він завжди відповідально ставився до своїх обов’язків, виконував усі завдання вчасно, організовував навчання для військовослужбовців і проводив заняття. Побратими прислухалися до нього, адже знали, що він має великий бойовий досвід і може поділитися важливими знаннями. Саме за це Роман отримав військове звання молодшого сержанта.
5 липня 2023 року, за день до свого 43-го дня народження, Роман Пушкар загинув поблизу села Новодарівка Пологівського району Запорізької області. Того дня він перебував у складі групи зачистки та разом із побратимами звільняв українські території від ворога.
13 липня захисника провели в останню путь. Свій вічний спочинок Роман Пушкар знайшов на кладовищі у селі Новоселиця. Для рідних його загибель стала непоправною втратою. Вони й досі не можуть змиритися з болем утрати, однак світла пам’ять про добру, щиру та мужню людину назавжди житиме у їхніх серцях.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
