Княгиня Ольга стала єдиною жінкою, яка правила Руссю, а її ім’я й досі асоціюється не лише з прийняттям християнства, а й з однією з найвідоміших помст в історії. За літописом, саме княгиня Ольга наказала спалити Іскоростень після вбивства свого чоловіка князя Ігоря.
Пише Інформатор.
11 липня віряни вшановують пам’ять рівноапостольної княгині Ольги — однієї із перших правителів Русі, яка прийняла християнство. Її постать стала однією з найвизначніших в українській історії, а з днем пам’яті пов’язані церковні традиції, народні прикмети та низка звичаїв, яких дотримувалися наші предки.
Що відомо про княгиню Ольгу
Княгиня Ольга (близько 910–969) — правителька Русі-України, яка керувала державою після загибелі свого чоловіка, князя Ігоря, як регентка при малолітньому синові Святославі. Вона увійшла в історію як мудра державна діячка, провівши адміністративні та податкові реформи, що зміцнили княжу владу.
Ольга стала однією з перших правителів Русі, яка прийняла християнство. Близько 957 року вона охрестилася в Константинополі, заклавши підґрунтя для подальшої християнізації держави, яку завершив її онук — князь Володимир у 988 році. Її хрещення зміцнило міжнародне становище Русі. Адже сам візантійський імператор Костянтин VII став її хрещеним батьком. При хрещенні отримала ім’я Олени.
Саме з її іменем пов’язується спаленні Іскоростеня як помста за вбивство чоловіка Ігоря у 945 році. Після смерті у 964 році державою почав правити її син Святослав Хоробрий, який був войовничим та загинув у 972 році.
“Повість минулих літ” подає відомості, що Ольга чотири рази мстилася за Ігоря. Спершу вона веліла скинути в яму та закопати живцем деревлянських послів, які приїхали сватати Ольгу з їхнім князем Малом. Пізніше іншу групу чоловіків Ольга замкнула в лазні й спалила, поки ті милися.
Коли київське військо підготувалося до походу на деревлян, княгиня Ольга запросила деревлян на поминальний бенкет за князем Ігорем. Під час учти вона наказала перебити гостей. За літописом, тоді загинуло близько 5 тисяч деревлян. До слова, княгиня Ольга була єдиною жінкою-правителькою Русі-України.
У 946 році Ольга взяла в облогу столицю деревлян — Іскоростень (нині Коростень). За літописною легендою, вона попросила від кожного двору по три голуби та три горобці. До лапок птахів прив’язали трут, який підпалили й випустили їх на волю. Голуби повернулися до голубників, а горобці — під стріхи, через що в місті одночасно спалахнули пожежі. Після падіння Іскоростеня частину його мешканців стратили, інших узяли в полон.
За поширення християнської віри та вагомий внесок у розвиток державності княгиню Ольгу канонізували. Православна і Греко-католицька церкви вшановують її як рівноапостольну святу, а її пам’ять відзначають 11 липня.
У День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги рекомендують:
- не виконувати важку фізичну роботу;
- відкласти шиття, вишивання та в’язання;
- уникати сварок, образ і конфліктів;
- не скаржитися на життя та не піддаватися негативним думкам;
- не позичати гроші, адже, за повір’ями, це може призвести до фінансових втрат;
- не вихвалятися власними успіхами чи достатком, щоб не відвернути від себе удачу.
Вважається, що цей день краще присвятити молитві, добрим справам, спілкуванню з рідними та внутрішньому спокою.
Варто зауважити, що наші предки спостерігали за природою і з плином часу виникли своєрідні народні прикмети, пов’язані із цим днем:
- ранкова роса на траві — до неврожаю огірків;
- багато мошкари — буде щедрий грибний сезон;
- гучний грім віщує тривалу негоду, а тихий — короткий дощ;
- ясна й сонячна погода обіцяє хороший урожай;
- затяжний дощ вважається ознакою вдалого рибальського сезону;
- велика кількість павутини в лісі — до зміни погоди та опадів
Головне фото згенеровано ШІ
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
