Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Романа Павлечка — військовослужбовця 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Роман Павлечко народився 11 серпня 1985 року в селі Слобода-Небилівська Калуського району Івано-Франківської області. Він був четвертою дитиною у багатодітній родині, де виховували п’ятьох дітей. Змалку ріс активним, добре навчався у школі. Та дитинство закінчилося рано — коли Романові було сім років, помер батько. Відтоді хлопець багато працював: уже з п’ятого класу косив траву, заготовляв дрова, допомагав матері, молодшому братові та сестрам.
Попри хороші успіхи в навчанні, після закінчення школи Роман не мав можливості продовжити освіту, адже мусив працювати, щоб підтримати родину. Уже у 16 років поїхав на заробітки за кордон, а у 18 був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Служив зв’язківцем у Десні та Житомирі. Після демобілізації знову працював за кордоном.
У 23 роки Роман одружився, у першому шлюбі народилася донька Марічка. Згодом сімейне життя не склалося, і чоловік одружився вдруге. У другому шлюбі народився син Ярослав.
Після початку повномасштабного вторгнення рф Роман Павлечко добровільно став на захист України. Уже 27 лютого 2022 року він вирушив до війська. Попри прохання матері залишитися вдома, був непохитним у своєму рішенні. Казав, що захистити рідні гори й ліси для нього важливіше за власне життя.
На фронті Роман проявив себе терплячим, витривалим і мужнім воїном. Після важких боїв на Донецькому напрямку у грудні 2022 року він потрапив до реанімації у Дніпрі. Після стабілізації стану проходив тривале лікування в Івано-Франківську — від січня до Великодня 2023 року.
Після виписки у нього знову з’явилася надія на одужання. Роман придбав мінітрактор, мріяв повернутися до роботи на землі. Хоча ходити йому було дедалі важче, він радів кожній миті, проведеній із маленьким сином.
Згодом стан Захисника різко погіршився. Після чергових обстежень лікарі провели операцію, однак урятувати його життя не вдалося. Роман Павлечко помер 4 липня 2023 року на руках у матері. Коли до нього прибігла донька Марічка, її тато вже не дихав.
Поховали Романа на місцевому кладовищі у рідному селі.
Під час прощання побратим Петро згадував, що Роман ніколи не скаржився, навіть після поранень, і завжди вирізнявся стійкістю та незламною силою духу.
Друг дитинства і кум Володимир Осадчук розповідав, що Роман був хрещеним батьком його дев’ятої дитини. Востаннє вони спілкувалися телефоном у день народження хлопчика. Попри звуки пострілів у слухавці, Роман заспокоював кума, казав, що виліз на дах будинку, щоб упіймати кращий зв’язок, адже дуже хотів поговорити. Після його загибелі маленькому Олександру сказали, що хрещений тато став ангелом, який тепер оберігає його з неба.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
