Весільний пір’яний вінок із Прикарпаття став частиною нематеріальної культурної спадщини України

Традицію виготовлення весільного пір’яного вінка, яка збереглася у селі Великий Ключів на Івано-Франківщині, офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Пише Інформатор з посиланням на Міністерство культури України.

Мистецтво виготовлення весільного пір’яного вінка, яке побутує у селі Великий Ключів Коломийського району, поповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Пір’яний вінок є одним із головних символів традиційного весільного вбрання нареченої. Його велика округла форма нагадує корону та підкреслює особливий статус дівчини під час весільного обряду.

Основу головного убору становить біле гусяче пір’я, з якого майстрині формують десятки пишних квітів. Подібними елементами також прикрашають капелюх нареченого. Окрім пір’я, вінок оздоблюють різнокольоровими декоративними квітами, намистинами та орнаментальною композицією із золотистих, червоних і зелених деталей, яка, за народними уявленнями, має оберегове значення.

Кожен колір у вінку має власну символіку: білий уособлює чистоту та невинність, червоний — життя і любов, зелений — молодість і родючість, а золотий — достаток, сонце та благословення.

Разом із традиційним вишитим строєм і багатим намистом пір’яний вінок формує цілісний весільний образ, який символізує перехід дівчини до нового етапу життя.

Технологію виготовлення цього елемента весільного строю й сьогодні зберігають місцеві майстрині. Знання передають від покоління до покоління — від матерів і бабусь до дочок та онучок. Попри те, що у 1990-х роках традиція переважно існувала у форматі фольклорних відтворень, із початку 2000-х років пір’яний вінок знову став частиною справжніх весільних обрядів у Великому Ключеві.

Фото із сайту Міністерства культури України

Читайте також: Щоб зберегти пам’ять: на Калущині мешканці власними руками створюють етнохатинку

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com