Архівні документи, сканкопії кримінальної справи, поезія та спогади про радянські репресії — у Івано-Франківську відбувся вечір пам’яті Ігоря Калинця.
Розповідає Інформатор.
Ідея проведення вечора пам’яті належить студентці-магістрантці факультету історії, політології та міжнародних відносин Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, калушанці Наталії Шепітак. Нині вона працює над магістерською роботою, присвяченою родині Калинців, досліджуючи їхній внесок в українську культуру, дисидентський рух та боротьбу за збереження національної ідентичності.
Наталія Шепітвк, Лілія Басіста та Андрій Деркач. 16 липня 2026 р.
Модераторами заходу були Андрій Деркач, Наталія Шепітак та Лілія Басіста. Організатори кажуть, що вечір пам’яті побудований як жива хроніка життя Ігоря Калинця:
“Архівні фотографії, фрагменти кримінальної справи та особисті матеріали створюють історичний контекст, у якому народжувалася поезія, що не скорилася цензурі й мовчанню. Експозиція запрошує не лише згадати поета, а й відчути епоху, у якій його слово стало голосом свободи”, — розповідає Наталія Шепітак.
Більше у нашому відео:
Радянська система контролювала навіть дрібниці. Про те, як через одне слово рішення ухвалювали на рівні партійного керівництва, під час вечора пам’яті Ігоря Калинця розповів ветеран російсько-української війни, доцент кафедри всесвітньої історії КНУВС, кандидат історичних наук Юрій Довган. Як приклад він навів історію, що сталася у Калуші.
“Мої мама з татом вчилися в Калуші у ЗОШ №6. Це був її шостий клас. Дитячий хор із 70-ти чоловік мав заспівати пісню про Леніна. Але є одне але: як вжити це ім’я: Ленін чи Лєнін. Згідно із нормами української мови годилося б Ленін. З іншого боку, власні назви не перекладаються, тобто Лєнін. Тоді вчителька не може взяти на себе відповідальність і завуч біжить дзвонити у райком партії, аби спитати як правильно заспівати зі сцени пісню про Леніна. В райкомі партії не можуть сказати і взяти на себе відповідальність. Вони дзвонять у обком партії: “Внимание вопрос, дорогие товарищт. Как же правильно подать имя Владимира Иллича?”. 40 хвилин діти стоять на сцені і чекають, поки з обкому прийде рішення”, – пригадує Юрій Довган.
кандидат історичних наук Юрій Довган.
Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися зі сканкопіями матеріалів кримінальної справи Ігоря Калинця, архівними фотографіями з родинного та громадського життя подружжя Калинців, а також переглянути фрагменти інтерв’ю Ігоря та Ірини Калинців і їхньої доньки Звенислави. Ці матеріали доповнили розповідь про життя родини та дали змогу краще зрозуміти контекст епохи, в якій вони жили й творили.
Особливої атмосфери заходу додало читання поезії Ігоря Калинця. Його твори, написані в різні періоди життя, дозволили присутнім не лише згадати автора, а й відчути силу слова, яке не зламали ані цензура, ані роки ув’язнення.
Після перегляду експозиції присутні обговорили життєвий шлях Ігоря Калинця, його літературну спадщину, участь у дисидентському русі та переслідування з боку радянської влади. Окрему увагу приділили ролі родини Калинців у збереженні української культури, а також значенню їхньої творчості й громадянської позиції для сучасної України.
Вечір пам’яті став не лише нагодою згадати Ігоря Калинця як поета й дисидента, а й осмислити ціну свободи слова, за яку боролися українські шістдесятники. Через документи, спогади, поезію та відкритий діалог організатори прагнули зберегти пам’ять про родину Калинців і передати її новому поколінню.
Що відомо про Ігоря Калинця
Фото: Суспільне Львів
Ігор Калинець — український поет, прозаїк, літературознавець, один із найвідоміших представників руху шістдесятників та учасників українського дисидентського руху. Народився 9 липня 1939 року у м. Ходорів, що на Львівщині.
Закінчив Львівський університет, працював в обласному архіві. У 1972 році радянська влада заарештувала його за «антирадянську діяльність». Калинця засудили до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Після звільнення у 1981 році він повернувся до Львова.
Його поезія поєднує глибоку національну символіку, історичну пам’ять і культурні мотиви. Окреме місце у творчості займають вірші для дітей, зокрема збірка “Дивосвіт”.
У роки перебудови Ігор Калинець активно долучився до громадського життя, став одним із діячів відродження незалежної України. За свою літературну й громадську діяльність відзначений численними державними та міжнародними нагородами, зокрема званням Героя України (2017). Помер 28 червня 2025 року. Похований на Личаківському кладовищі.
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
