В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Станіслава Сеника

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Станіслава Сеника — телефоніста-лінійника, наглядача 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч А2980.

Станіслав Сеник народився 22 липня 1991 року в селі Великі Дубрави Костанайської області Республіки Казахстан. Ще немовлям разом із родиною переїхав до села Кропивник на Калущині. Спочатку навчався у Кропивницькій школі, а згодом — в Івано-Франківській загальноосвітній школі №6.

У дитинстві Станіслав рано залишився без батьків. Після їхньої смерті його разом із сестрою взяли під опіку дядько з дружиною, а також допомагали бабуся та дідусь.

Ще зі шкільних років мріяв стати військовим. Після дев’ятого класу вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, де активно займався спортом і відвідував драматичний гурток. Пізніше продовжив навчання у Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого за спеціальністю “Військова прокуратура”. Захоплювався малюванням, писав вірші та пісні.

У вересні 2016 року Станіслав Сеник добровольцем вступив до 130-го окремого розвідувального батальйону військової частини А1994 оперативного командування “Захід”. Разом із побратимами пройшов найгарячіші ділянки Донецької та Луганської областей. Служив розвідником-радіотелеграфістом, снайпером і снайпером-розвідником. У листопаді 2019 року був звільнений у запас.

На Донеччині, в Авдіївці, у Станіслава народився син. Згодом їхні життєві шляхи з цивільною дружиною розійшлися. У травні 2022 року він одружився.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист України. Долучився до добровольчого формування №14 територіальної громади міста Києва “Архангели Михаїла”, брав участь у боях за Ірпінь, у зачистці Бородянки, а також виконував бойові завдання поблизу села Максимівка на Донеччині.

17 травня 2022 року Станіслава Сеника мобілізували Калуським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив телефоністом, лінійним наглядачем відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї. Побратими згадували його як відважного, безстрашного воїна та справжнього патріота.

2 липня 2022 року поблизу села Новогригорівка Миколаївської області Станіслав Сеник потрапив під мінометний обстріл під час виконання бойового завдання. Внаслідок осколкового поранення, несумісного з життям, він загинув. Попри зусилля медиків, врятувати Захисника не вдалося.

Поховали Героя у його рідному селі Кропивник на Калущині.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com