В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Олександра Марусяка

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Олександра Марусяка — командира шостої самохідної артилерійської батареї другого самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3215.

Олександр Марусяк народився 22 липня 1984 року. З перших днів повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України, обравши шлях честі, мужності та самопожертви.

Він служив капітаном, командиром 6-ї самохідної артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3215. Вірний військовій присязі, Олександр гідно виконував свій обов’язок, проявляючи професіоналізм, відповідальність і мужність. Під його командуванням артилерійська батарея успішно виконувала бойові завдання, знищуючи ворожу техніку, склади боєприпасів, артилерійські системи та живу силу противника. Побратими поважали його як командира, який завжди був поруч із людьми, дбав про своїх військових і користувався беззаперечним авторитетом.

За бойові заслуги Олександр Марусяк був нагороджений нагрудними знаками “Сталевий хрест” та “Срібний хрест”. Ці відзнаки стали визнанням його професійної майстерності, вмілого керівництва підрозділом, особистої мужності та успішного виконання бойових завдань.

13 червня 2026 року життя Захисника трагічно обірвалося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час переміщення до району розташування самохідної артилерійської батареї поблизу населеного пункту Новотаврійське Запорізького району Запорізької області.

Рідні, друзі та однокласники згадують Олександра як щиру, добру й товариську людину, яка завжди була готова підтримати, допомогти та взяти на себе відповідальність у найважчі моменти.

“Він був турботливим сином, люблячим чоловіком, відповідальним батьком, чудовим другом та однокласником. Його сила, стійкість характеру, розум та наполегливість надихали усіх оточуючих. Він був прикладом для своїх побратимів і завжди йшов із ними поряд, розділяючи всі труднощі та небезпеки. Олександр мав товариську вдачу та широке коло друзів, користувався авторитетом та повагою серед усіх, хто його знав”, – написала на своїй сторінці у Facebook його однокласниця Мар’яна Мельникович.

Смерть Олександра Марусяка стала непоправною втратою для його родини, побратимів і всієї Болехівської громади. Він назавжди залишиться у пам’яті як мужній офіцер, який до останнього був відданий Україні та своєму військовому обов’язку.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com