Рідкісний вид плазунів прижився у Болехові. Його розміри можуть лякати, але чи є небезпека?

На березі річки Сукіль в місті Болехові місцева мешканка помітила лісового полоза. Попри вражаючі розміри плазуна, він не є отруйним. Більше того — в Україні цей вид вважається таким, що зникає. Тож, місцеві мешканці ставляться до нього доброзичливо.

Інформатор розповідає детальніше.

Світлиною скрученого у кілька “шарів” полоза у соцмережі поділилася болехівчанка Світлана Латик. Вона розповіла, що мешкає за 400 метрів від річки, тому полоза зустріла вже не вперше.

“Ця змія — у Червоній книзі, вона на стадії вимирання. Вчора була у мене на подвір’ї. Але ми спіймали, віднесли до річки, де бачили інших раніше”, — розповіла вона подробиці.

У коментарях до допису люди пишуть, що зустрічали таких плазунів у цьому мікрорайоні й раніше. Часом вони заповзають і до господарств людей.

Припускають, що їх у Болехові багато. І, можливо, вони завжди були частиною місцевої екосистеми. Адже, як йдеться в одному з коментарів, ще у 70-х роках минулого століття на Стрийський горі був цікавий випадок із полозом: місцевий чоловік був у лісі, збирав гриби, а коли вийшов —  побачив, як машини зупинились, бо через дорогу повзе довгий і грубий полоз. За переказами, водії тоді повиходили з машин і дивилися — всі були шоковані.

Що цікаво: серед коментарів — жодного заклику до знищення змії. Схоже, мешканці Болехова чудово знають свого “сусіда” і знають, що він неотруйний та потребує захисту.

Так, за даними Української природоохоронної групи, полоз лісовий поступово зникає. Саме такий природоохоронний статус він має в Червоній книзі України. Основна причина зміни чисельності — антропогенна трансформація місць існування.

“Лісовий полоз полюбляє тепло, веде денний спосіб життя, однак від спеки ховається. Добре лазить по деревах та стінах. Живиться дрібними ссавцями, рідше птахами та плазунами. В Україні загальна довжина його тіла може сягати 2,8 м, хоча зазвичай становить 0,9-1,6 м. Верхня сторона тіла лісового полоза переважно однотонна, від різних відтінків оливкового, бурого чи сірого кольорів до майже чорного. Нижня cторона — жовтувата або білувата. По боках голови ззаду є жовтуваті плями”, — так описують плазуна екологи.

Пам’ятайте: лісовий полоз неотруйний. Якщо побачите його — не чіпайте, просто обійдіть дорогою.

ФОТО Світлани Латик та Галини Ільків

Читайте також — Вуж, полоз чи гадюка? Вчимося розпізнавати легко

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com