В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Тринчука Володимира

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Володимира Тринчука— стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0998.

Володимир Тринчук (Іваськів) народився 30 липня 1984 року у селищі Рожнятів на Івано-Франківщині. Зростав добрим, щирим і світлим хлопцем. Особливо тепло ставився до молодшого брата Юрія, з яким його єднала міцна братерська дружба.

Навчався у Рожнятівській школі. Після дев’ятого класу вступив до Брошнівського професійно-технічного училища, де опановував професію кухаря. Згодом залишив навчання та вирушив на заробітки за кордон.

Строкову військову службу проходив у сухопутних військах у Кременчуці. Після повернення працював за кордоном, допомагаючи родині. Під час роботи в Сибіру пережив важкий нещасний випадок, після якого пройшов тривале лікування, однак зумів повернутися до звичного життя.

Володимир двічі створював сім’ю. У першому шлюбі з Вікторією народився син Тарас, якого він дуже любив і завжди залишався для нього турботливим батьком. Згодом одружився з Іриною, у подружжя народилася донька Антоніна.

Рідні та друзі згадують Володимира як добру, життєрадісну й щиру людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Він любив дітей, цінував родинне тепло та вмів згуртовувати навколо себе близьких.

З початком повномасштабного вторгнення росії Володимир Тринчук (Іваськів) без вагань став на захист України. Служив солдатом 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, був стрільцем-санітаром 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0998.

10 липня 2025 року Володимир Тринчук загинув внаслідок скидання вибухових пристроїв з БпЛА по групі переміщення в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

20 серпня Захисника провели в останню путь. Свій вічний спочинок він знайшов у селі Сливки Перегінської громади, де мешкав останні роки. Йому назавжди залишився 41 рік.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com