Що символізує Преображення Господнє та чому на яблучний Спас освячують плоди

6 серпня християни відзначають величаве свято Преображення Господнього. Розповідаємо історію виникнення даного свята.

Пише Інформатор. 

Свято Преображення Господа нашого Ісуса Христа Церква урочисто відзначає з давніх часів. Ще у IV столітті свята Олена, мати святого Костянтина Великого, звела на горі Тавор величний храм на честь цієї події.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос узяв із собою трьох учнів – Петра, Якова та Івана – і піднявся на гору Фавор. Під час молитви перед ними відкрилася Його Божественна слава: обличчя засяяло, мов сонце, а одяг став білим, як світло. Ця подія мала зміцнити віру апостолів перед майбутніми випробуваннями та засвідчити єдність Божої і людської природи Христа.

Духовний зміст свята розкривається і в його символах. Гора уособлює місце молитви та зустрічі людини з Богом, а Фавор, що означає «чистота» і «світло», нагадує про духовне очищення через покаяння. У християнській традиції саме прагнення до Божого світла вважається однією з головних цілей людського життя.

Відомо, що вже із VII століття збереглося слово на свято Преображення Господнього, автором якого є преподобний Андрій Критський (635–680). У ньому Преображення розглядається не лише як догматична подія, а й як одне з великих урочистих свят Церкви.

У VIII столітті преподобні Іоанн Дамаскін і Косма Маіумський створили стихири та канони на честь Преображення Господнього. Ці богослужбові тексти Церква використовує під час святкування і донині.

У народі свято більш відоме під назвою Яблучний Спас, оскільки цього дня в храмах освячують плоди нового врожаю, символом котрого стали яблука.

Традиції свята

Преображення Господнє також вважають традиційним святом нового врожаю. Від апостольських часів у Церкві існує звичай освячувати перші достиглі плоди перед тим, як споживати їх, із читанням спеціальної молитви.

У Греції та Ізраїлі, де на цей період дозрівав виноград, до храмів приносили саме його як подяку Богові за врожай. В Україні ж через кліматичні особливості утвердилася традиція освячувати яблука, тому в народі свято отримало назву Яблучний Спас.

За народними звичаями, яблука та інші плоди нового врожаю не куштували до дня Преображення, а споживали лише після їхнього освячення в церкві. До свята також готувалися пасічники: вони освячували вулики та пригощали медом рідних, сусідів і тих, хто потребував допомоги.

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com