“Може, саме мине” — ветеринарка з Калуша пояснила, чому ця помилка часто стає фатальною для тварин

“Нам так порадив ChatGPT”, “Може, саме мине”, “Дамо таблетку, як людині” — такі рішення власників нерідко закінчуються для тварин важкими ускладненнями. Ветеринарна лікарка Софія Петришак розповіла, яких помилок припускаються найчастіше та чому іноді навіть кілька днів зволікання можуть коштувати домашньому улюбленцю життя.

Розповідає Інформатор.

Домашні улюбленці не можуть сказати, що саме їх турбує, тому відповідальність за їхнє здоров’я повністю лежить на власниках. Чому не варто відкладати візит до ветеринара, які породи найчастіше мають генетичні захворювання, чим небезпечне самолікування та які людські ліки можуть коштувати тварині життя — про це розповіла ветеринарна лікарка Софія Петришак у подкасті “Музей думок”.

— З чим найчастіше звертаються до вас власники тварин? Які проблеми є найпоширенішими?

— Якщо говорити про літній період, то найчастіше це теплові удари та перегріви. Також часто звертаються через проблеми зі шлунково-кишковим трактом: тварини щось під’їли, з’їли несвіжу їжу або власники пригостили їх чимось на відпочинку. Але загалом кожен день різний — є автотравми, падіння з висоти, інфекційні захворювання. Дуже часто до нас потрапляють цуценята та кошенята саме з інфекційними хворобами.

— Чи часто власники намагаються лікувати тварин самі?

— Так, дуже часто. Особливо зараз — “GPT нас дуже лікує”. Бувають випадки, коли люди приходять і кажуть: “Нам ChatGPT сказав так зробити”. Якщо власник дав сорбент — це ще не страшно. Але коли починають самостійно давати антибіотики, гормони чи інші препарати, у нас потім залишається значно менше можливостей для лікування. Тому моя рекомендація — максимум сорбент і одразу телефонувати ветеринарному лікарю або їхати в клініку. Краще звернутися вчасно, ніж нашкодити.

Літня спека — лише одна з причин, через яку тварини опиняються у ветеринарній клініці. Не меншою проблемою, за словами лікарки, залишається самолікування.

До теми — Спека, яка може коштувати життя — ветеринарка з Калуша про небезпеку для тварин

Окрім сезонних хвороб, ветеринари регулярно стикаються із захворюваннями, які закладені ще на генетичному рівні. Для окремих порід такі проблеми є особливо характерними:

— З ким зазвичай важче працювати? Можливо, є якась порода?

— Якщо брати собак, то це брахіцефали — породи з укороченими носовими ходами. У них уже генетично закладені певні проблеми. Як би ми їх не любили, але саме вони найчастіше мають труднощі з диханням, проблеми з кістками, особливо з хребтом, часто трапляються міжхребцеві грижі.

Якщо говорити про котів, то це британці, сфінкси та мейн-куни. У них частіше зустрічаються генетичні захворювання: проблеми із серцем, кістками та хребтом.

— Чому виникають ці генетичні захворювання? З чим це пов’язано?

— Генетика. Неправильне розведення. У більшості випадків це саме неправильна генетика. На жаль, у нас мало заводчиків, які справді хочуть бути відповідальними заводчиками й співпрацюють із федераціями, щоб правильно генетично розводити тварин. Це не просто звести самця і самку та чекати гарних цуценят чи кошенят. Треба враховувати, що може дати така в’язка, які спадкові захворювання можуть передатися потомству. Найчастіше причина саме в цьому.

— Чи правда, що власники часто звертаються вже тоді, коли хвороба запущена?

— Часто. Дуже часто затягують два-три дні, а саме ці два-три дні потім грають проти нас. Наприклад, після укусу кліща тварина стає млявою, відмовляється від їжі, але власники думають: “Може, пройде”. А коли звертаються, вже починаються незворотні процеси — розвивається ниркова недостатність, важка анемія. Не завжди ми вже можемо допомогти. Якщо більше доби тварині не стає краще, з’являються блювання, пронос або інші незвичні симптоми — потрібно одразу їхати до клініки. Діагностика — це найголовніше.

Зазначимо, що навіть багаторічний досвід не дозволяє одразу встановити правильний діагноз. Один із таких випадків ветеринарка запам’ятала на все життя.

— Який найрідкісніший генетичний випадок був у вашій практиці?

— Напевне, це був шарпей. Він поступив до нас із високою температурою тіла, у нього почали набрякати суглоби кінцівок, з’явилася кульгавість — то на один суглоб, то на інший. Лікування було тривалим. Ми поставили підозру, приблизно на 90%, що це генетичне захворювання — гарячка шарпеїв. За десять років практики я побачила його вперше.

Ми виключили інфекційні та паразитарні захворювання. Генетично підтвердити діагноз не змогли, тому що власники відмовилися відправляти матеріал до лабораторії в Київ. Але за всіма симптомами та результатами обстежень це була саме гарячка шарпеїв. На жаль, випадок був летальним — врятувати тварину не вдалося.

— Що ви відчували, коли вперше зіткнулися з таким рідкісним захворюванням?

— Напевне, першу розгубленість. Університет — це одне, а практика — зовсім інше. Потрібно правильно поставити діагноз і правильно донести інформацію власникам. Не завжди власники готові проходити дороговартісні генетичні дослідження. Але якщо вони хочуть зрозуміти, що відбувається з твариною, і зробити все можливе для її порятунку, то такі дослідження дуже важливі.

— Які ще породи мають генетичні особливості?

— Практично дуже багато. Наприклад, бордер-колі, колі, шелті та бобтейли. У них часто зустрічається генетичне захворювання MDR1. Це непереносимість деяких лікарських препаратів. Навіть звичайні засоби від кліщів їм підходять не всі.

— Що ви радите власникам таких собак?

— Коли до мене приходить собака такої породи, я завжди запитую, чи проходила вона тест на це генетичне захворювання. Особливо якщо тварині планують операцію, адже ми повинні знати, які препарати можемо використовувати, щоб не нашкодити.

Тому власникам потрібно бути обізнаними щодо особливостей своєї породи. Якщо в інструкції до препарату є застереження, не потрібно боятися їх читати. Буває, що лікар не обізнаний про це захворювання і може призначити препарат, який нашкодить. Тому власник теж має знати, що можна використовувати його тварині, а що — ні.

Додамо, що знаючи про особливості породи, власники нерідко припускаються іншої небезпечної помилки — намагаються лікувати тварину самостійно препаратами, призначеними для людей.

— Які препарати категорично не можна давати домашнім тваринам?

— Особливо часто власники дають або колють препарати, які призначені для людей. Не можна давати парацетамол чи ібупрофен. Ці препарати протипоказані тваринам. Самолікування може лише погіршити їхній стан.

— Що робити, якщо власник підозрює, що у тварини температура?

— Не звертайте увагу на гарячі вуха чи гарячий ніс — це не показник температури. Просто виміряйте її ректально звичайним електронним термометром. Якщо температура підвищена, зателефонуйте ветеринарному лікарю. Усі препарати призначаються відповідно до ваги тварини, тому самостійно лікувати температуру не можна.

Любов до домашнього улюбленця — це не лише прогулянки, ласощі та спільний відпочинок. Це також уважність до перших симптомів, своєчасне звернення до ветеринара й відповідальне ставлення до лікування. Як наголошує Софія, більшість серйозних ускладнень можна попередити, якщо не зволікати з діагностикою та не експериментувати зі здоров’ям тварини.

Нагадаємо, що раніше із Софією Петришак ми розмовляти на тему спеки та як допомогти домашнім улюбленцям її легше пережити. Детальніше у матеріалі – Спека, яка може коштувати життя — ветеринарка з Калуша про небезпеку для тварин

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com