Івано-Франківськ приймав фінальний етап “Тисячовесни” — найбільшої державної програми підтримки українського культурного продукту. Упродовж чотирьох днів учасники презентували свої проєкти, а експертна комісія визначала переможців, які отримають фінансування для їх реалізації.
Розповідає Інформатор.
Тисячовесна охопила великий масштаб українського культурного продукту, а простір у межах якого відбувалися заходи був поділений відповідно до жанру авторських проєктів. Загалом їх було декілька: Анімаційні фільми та серіали, документальне кіно, ігрові фільми та серіали, візуальне мистецтво, перформативне мистецтво, сучасна музика.
Окремо для учасників та гостей було передбачено простір для освітньої програми, де відбувалися різноманітні брифінги, навчальні блоки та інше. Експертні комісії відповідно мали свій простір для обговорення та визначення переможців у тій чи іншій ніші.
Міністерка культури України Тетяна Бережна ексклюзивно для Інформатора прокоментувала ситуацію навколо відновлення ратуші у Калуші. Що саме відповіла посадовиця читайте у нашому матеріалі — Як питання відновлення ратуші у Калуші бачить міністерка культури
Під час офіційних заходів “Тисячовесни”, за словами посадовиці, вона намагалася відвідати пітчинги у всіх жанрах. На запитання, яке українське кіно рекомендує до перегляду міністерка культури, Тетяна Бережна відповіла:
“У цей складний час я би рекомендувала подивитися щось таке дуже душевне, надихаюче та легке. Мені дуже сподобався український фільм про любов українських матерів до їхніх дітей. Дуже сучасний, дуже класний. Називається “Ну, мам”, — відповіла Тетяна Бережна.
Інформатор працював на “Тисячовесні” і зібрав для вас найцікавіше:
Додамо, шо до фільнальної частини державної програми підтримки культури ввійшов 21 проєкт із Івано-Франківщини. Як результат, вісім прикарпатських проєктів перемогли у “Тисячовесні” і отримають підтримку держави у процесі їх реалізації.
Головна бренд-менеджерка “Zagoriy Foundation” Ірина Савка під час пресбрифінгу зі співорганізаторами державної інціативи на підтримку української культури “Тисячовесна” зазначила, що така участь для команди — це можливість розширювати коло людей, які готові не лише генерувати ідеї, а й брати відповідальність за їх реалізацію.
“Загалом мета нашого сьогоднішнього візиту і появи на “Тисячовесні” — це якраз розширювати середовище людей, які готові щось реалізовувати. Ми підтримуємо ідеї, але для нас важливо, щоб люди брали на себе відповідальність і втілювали у життя ці ідеї”, — зазначила Ірина Савка.
Також вона наголосила на важливості культури та збереження української спадщини. За її словами, йдеться не лише про збереження традицій, а й про їхнє переосмислення та представлення іншим людям через мистецтво, ремесла й сучасні культурні проєкти: “Те, що ми робимо для інших, воно живе вічно”, — підсумувала Савка.
“Один гарний фільм не виходить”: Санін про Коновальця, Маслобойщиков — про важливість українського кіно
Кінорежисер Олесь Санін на “Тисячовесні” у Івано-Франківську”
Серед коридорів і десятків сходинок журналістам нашого видання вдалося поспілкуватися із українським кінорежисером Олесем Саніним одразу після пітчингу його фільму “Роттердам”.
“Це фільм-розслідування про Євгена Коновальця, який починається з атентату, з його політичного вбивства. І це буде історія розгортатися в обидва боки. Чому він став буквально ворогом номер один, адже це одне з перших політичних вбивств, яке було скоєне Радянським Союзом, спеціально, чому настільки важливо для них було знищити лідера українського опору і так далі. Це буде така унікальна, достатньо по формі саме історія, де ми будемо використовувати теперішні наші здобутки, які нам дає комп’ютерне мислення, штучний інтелект для розшифровки, буквально, самих зображень, які нам лишилися, з місця його вбивства. І очевидно, що буде велика частина матеріалів про нього, епізодами, які там будуть в TikTok, YouTube і так далі”, — розповідає про свій фільм Олесь Санін.
Режисер зізнався Інформатору, що хотів зняти про Коновальця ігрове кіно, але в умовах повномасштабної війни, це дуже складно, тому вирішили зупиитися на документальному. За словами Саніна, мистецька робота більше емоційна, ніж інформаційна, але саме поєднання роботи серця й мозку дає змогу зберігати історії та передавати їх у часі.
Перепоховання Євгена Коновальця на Національному військовому меморіальному кладовищі. 18 серпня 2026 р. Фото: Офіс Президента України.
Презентація фільму перед експертами збіглася в часі із поверненням праху полковника Євгена Коновальця в Україну, майже через 90 років після вбивства. З цього приводу режисер каже наступне:
“Я вам скажу, що це не просто випадок, ми активно співпрацювали з інституціями, які займаються меморіалізацією пам’яті. Я вважаю, що це дуже важливо нам розуміти і знати про наш пантеон Героїв. Кожна нація повинна розуміти і знати не тільки людей, які намальовані на їх грошових одиницях, але й на чому побудована держава. Є символ історії, символ віри і тих людей, які дали жити цій державі, дають надію жити далі. Я думаю, що якраз Євген Коновалець – один з перших важливих моментів, з яких варто розуміти, знати, а для таких людей, як я, важливо, щоб це не просто був пам’ятник чи напис на могилі чи сторінка підручника. Головна роль мистецтва – дати душу, переживання або індентифікацію того, хто це буде дивитися, щоб він цю історію побачив і відчув”, — підсумовує Олесь Санін
Сергій Маслобойщиков
До фільнаної частини “Тисячовесни” пройшов й інший кінорежисер та сценограф Сергій Маслобойщиков, який у розмові з журналістами нашого видання зазначив, що можливість для митців презентувати свої авторські роботи і бути почутим і підтриманий є дуже важливою:
“Це така добра справа, коли у кожного є можливість показати свій проєкт і все ж таки надіятися на те, що він буде підтриманий. Колись Сталін казав, що нащо нам сто фільмів, значить, давайте зробимо один, але гарний. Один гарний фільм не виходить. Він виходить тоді, коли є сто фільмів інших”
Усім українцям театрал та актор радить переглянути фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.
Від анімації до фейкових новин: чого бояться творці через ШІ
Мисткиня і аніматорка Неллі Яскула зазначила, що не має однозначної позиції щодо використання штучного інтелекту у творчих сферах. Вона визнає, що для компаній це насамперед інструмент, який може економити ресурси та пришвидшувати робочі процеси. Водночас його активне використання може зменшувати кількість роботи для авторів і потребу в людських ресурсах.
“Мене дуже лякає тема того, як легко тепер можна створювати будь-які новини або інфоприводи, які можуть бути навіть нереальними подіями”, — сказала Неллі Яскула.
Українська аніматорка Неллі Яскула
На її думку, проблема полягає не лише у впливі ШІ на професію аніматора чи інших творчих людей, а й у можливості масово створювати контент, який може не відповідати реальності. Водночас штучний інтелект уже активно інтегрується в анімаційне виробництво як інструмент для автоматизації та пришвидшення окремих етапів роботи.
Розмови серед подій “Тисячовесни”
Неллі Яскула радить звернути увагу на документальний фільм Аліси Коваленко «Сліди». Це емоційно важка стрічка про українок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії, однак, за словами Яскули, ця робота варта перегляду.
Від пітчингів до сцени: як “Тисячовесна” заговорила мовою театру
Ще одним майданчиком “Тисячовесни” став Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Тут у межах спеціальної театральної програми глядачам показували знакові вистави та постановки театру. Загалом у програмі фінального етапу “Тисячовесни” було передбачено чотири театральні вистави.
Драмтеатр став місцем, де глядачі безпосередньо мали можливість глянути на акторську гру та пересвідчитися у їх професійності та майстерності. Серед акторів й уродженець Боднарова Роман Луцький.
Іван Бліндар та Роман Луцький
Журналістам Інформатора вдалося потрапити на один із таких показів та побачити виставу, яка пробрала до кісток, на власні очі. Театральна сцена стала ще одним простором, де українські митці могли представити глядачам свої роботи, а сама програма доповнила пітчинги, дискусії та освітні заходи “Тисячовесни”.
Вірити в ідею і розуміти ринок: Ірина Костюк про шлях молодих режисерів
Генеральна продюсерка “Film.UA Group” та експертка комісії ігрових фільмів та серіалів Ірина Костюк стверджує, що дні на “Тисячовесні” досить насичені, адже вона разом з колегами мала переглянути 290 проєктів, окрім цього презентувала та “пітчила” свій анімаційний проєкт перед експертами та брала участь у панельній дискусії посеред заходів “Тисячовесни”.
Ірина як одна із творчинь анімаційного фільму “Мавка” зізналася, що намагається менше орієнтуватися на іноземний контент, оскільки працює передусім для українського глядача. За її словами, натхнення для проєктів часто виникає з особистих захоплень і переживань, а кожна історія має бути близькою самому автору.
“В кожному проєкті я знаходжу якесь натхнення, яке має бути з серця свого. Скільки б це не пафосно не звучало, але по-іншому це не зробиш”.
Генеральна продюсерка “Film.UA Group” та експертка комісії ігрових фільмів та серіалів “Тисячовесни” Ірина Костюк
Говорячи про “Тисячовесну”, Костюк зазначила, що фестиваль об’єднує як відомих авторів і режисерів, так і тих, хто лише починає свій шлях у кіно. Вона наголосила, що для дебютантів важливо не лише мати творчу ідею, а й розуміти ринок та працювати над її реалізацією.
“Треба розуміти ринок, вірити в свою ідею, але також розуміти адекватно релевантність того, що відбувається”
Озираючись на початок власної кар’єри, Ірина Костюк радить молодим авторам менше зосереджуватися на творчих амбіціях і більше працювати.
“Працювати, працювати, сумлінно. Не мати таких роздутих творчих амбіцій… Треба працювати, “вкалувати”. Ти не можеш робити той фільм, про який тобі лише цікаво, і потім його подивиться твоя сім’я, батько, мама, і ви залишите його на поличці. Треба розуміти адекватно також якусь релевантність, що відбувається. Приходиш і працюєш зранку до вечора”.
Вона також застерігає від створення кіно лише для себе: автор має враховувати аудиторію та розуміти, чи буде його історія цікавою глядачеві.
У кожного автора своя історія та своє бачення, але усіх учасників “Тисячовесни” об’єднує одне — українська культура. “Тисячовесна” показує, що українське кіно, анімація та музика розвиваються всупереч війні, яка триває вже понад 12 років. І поки митці готові працювати, шукати нові форми та розповідати свої історії, українська культура матиме своє продовження, а Україна — житиме.
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
