У селищі Чернелиця на Коломийщині досі збереглися величні, хоча й занедбані руїни колись потужної фортеці. Історія Чернелицького замку сягає XVII століття. За цей час він пережив руйнування під час воєн, зміну власників і тривалі періоди забуття. Сьогодні пам’ятка приваблює мандрівників не лише своєю історією, а й численними легендами.
Пише Інформатор.
Окремі згадки про укріплення в Чернелиці трапляються в історичних джерелах ще XV століття, однак їхню достовірність ставлять під сумнів.
Першою документальною згадкою про замок вважають історію 1636 року. Тоді власниця села Ядвіґа Белзецька із Язловецьких судилася зі своїм зятем, київським воєводою Янушем Тишкевичем. Причиною стало пограбування її володінь, серед яких згадувалося “містечко Чернелиця із замком”.
У 1650-х роках фортецю активно розбудовували. Польський магнат русинського, тобто українського, походження Михайло Чарторийський одружився з Єфросинією Станіславською. Після цього на в’їзній вежі замку з’явилися великі кам’яні герби. На одному боці зображено вершника на коні — Погоню, герб князівського роду, а на іншому — Пиляву, родинний герб Єфросинії. Навколо нього розміщені ініціали: E(ufrozyna) S(tanislawska) X(iezna) C(zartoryska) W(ojewodzina) B(raclawska).
Замок мав квадратний план і займав площу близько 2,5 гектара. Його оточували оборонні мури заввишки до 6 метрів і завтовшки понад 2 метри. На кутах розташовувалися бастіони, а в центрі західної куртини — двоповерхова в’їзна вежа.
На території внутрішнього подвір’я колись стояв одноповерховий палац, а також кілька господарських споруд. Нині ця частина замку значною мірою заросла деревами.
Під час польсько-турецьких війн фортецю двічі руйнували — у 1672 та 1676 роках. Однак після цього її відбудували. Разом із Раковецьким замком Чернелицька фортеця мала стратегічне значення, оскільки була найсхіднішою фортецею Речі Посполитої на правому березі Дністра.
Згодом замок неодноразово змінював власників. Напередодні XVIII століття він перейшов від Чарторийських до волинського воєводи Михайла Потоцького, а потім — до його сина Петра. У 1774 році частину маєтку продали М. Гатенбергу Садогурському, а сам замок передали в оренду. Відтоді почався його поступовий занепад.
Не найкращі часи для пам’ятки настали й у радянський період. Чернелиця втратила статус міста, а біля замкових стін облаштували лікарню. Після здобуття Україною незалежності медичний заклад переїхав, проте пам’ятка залишилася без належного догляду. Нині замок перебуває в аварійному стані.
За приблизно 100 метрів від фортеці розташована ще одна пам’ятка національного значення — домініканський костел Святого Антонія. Його у 1661 році збудував той самий Михайло Юрій Чарторийський. Вважається, що ренесансний храм міг бути частиною єдиного оборонного комплексу міста та мати сполучення із замком підземними ходами.
Із Чернелицьким замком пов’язано кілька легенд. Дві з них розповідають про князівен. За однією з легенд, Єфросинія стала жертвою підроблених листів, через які втратила всі статки, а згодом наклала на себе руки. Інша розповідає про чорнолику княгиню, яка через нещасливе кохання до бідного сільського хлопця кинулася з найвищої точки замку. За переказом, князь наказав замурувати її тіло в стіні, а саме з цією історією пов’язують походження назви Чернелиці.
Ще одна легенда стосується підземних ходів. За переказами, король Ян Собеський нібито наказав облаштувати їх для втечі під час облоги. Народна версія розповідає про ходи аж до Дністра та костелу в Городенці. Водночас відомо, що один із підземних ходів проходить під центральною вулицею сучасної Чернелиці.
Сьогодні Чернелицький замок — це передусім можливість побачити одну з історичних фортець Прикарпаття, яка, попри аварійний стан, зберегла частину своїх оборонних мурів, в’їзну вежу та сліди колишньої величі. А поруч можна оглянути домініканський костел Святого Антонія та скласти власне враження про місце, навколо якого століттями формувалися історії й легенди.
