Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Як часто жертвами булінгу у сучасній школі стають… учителі і де межа між непослухом і цькуванням?

вчителів булять теж

Про булінг у школі найчастіше говорять у контексті цькування учнів. Але від нього можуть потерпати і педагоги. Про це свідчить офіційна статистика та неофіційні розповіді самих учителів. Утім, про їхні права пам’ятають далеко не всі діти й батьки.

Інформатор нагадує.

Служба освітнього омбудсмена у відповідь на запит “УП. Житття” повідомила, що загалом у 2024-2026 роках отримала 526 звернень від учасників освітнього процесу. Вони зверталися щодо насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу та дискримінації у закладах освіти.

Подібних звернень до Служби освітнього омбудсмена надійшло:

  • у 2024 році – 146;
  • у 2025 році – 165;
  • станом на перше серпня 2026 року, – 215.

Водночас за 2024-2026 роки лише 11 звернень надійшли саме від педагогів, які повідомляли про булінг з боку учнів.

Як розрізняти булінг та “дитячу неслухняність”?

Булінг та “неслухняність” у дітей – це різні явища, які не можна ототожнювати, наголошує практична психологиня та гештальт-терапевтка Ольга Неділько.

“Булінг – це насильство, яке має три ознаки – систематичність, наявність сторін (кривдник, спостерігачі та потерпілий) та наслідки у вигляді приниження гідності людини, фізичної або психологічної шкоди”, – каже експертка.

Водночас булінг не пов’язаний із вихованням, адже цькувати може будь-яка дитина, навіть дуже вихована і спокійна.

Натомість дитяча “неслухняність” зазвичай пов’язана з вихованням дитини та відсутністю розуміння кордонів дозволеного.

“Батьки можуть вводити обмеження у чомусь, проте дозволяють дитині зсувати ці кордони та розширювати межі дозволеного. Наприклад, дитина вередує та дивиться, як реагуватимуть на її “Не хочу, не буду” бабуся і дідусь чи інші дорослі. Вона бачить, що їй дозволяють цю неслухняність, тож і продовжує так поводитись”, – каже Неділько.

Дитина може зривати уроки, відмовлятися слухати педагога та казати, що не хоче вчитися. У такій ситуації вчителю важливо побудувати стійкі особисті кордони, наголошує Ольга Неділько. Педагогу варто повідомити учневі, що будь-які дії мають наслідки.

Чому у дитини виникає бажання цькувати вчителя?

За словами Неділько, дитина, яка цькує вчителя, може віддзеркалювати поведінку, яку спостерігає у своїй родині. Інша причина — дитина може “відреаговувати” свою придушену злість, виливаючи ці емоції у “безпечне середовище”. Цькування також може бути проявом бажання отримати схвалення однолітків.

“Дитина хоче виглядати “крутою”, мати повагу серед однолітків та показати, що може “кинути виклик старшому”. Такі дії супроводжуються схваленням друзів, які кажуть: “Оце ти сміливий, зміг суперечити вчителю”. Після цього дитина розуміє, що ця поведінка допомагає їй стати частиною групи однолітків, і продовжує цькування”, – каже Ольга Неділько.

Водночас “неслухняність” може бути пов’язана із підлітковою кризою та бажанням проявити автономність і незалежність.

Як варто діяти вчителю, який зазнає булінгу від учнів?

Якщо неслухняна поведінка перетворюються на булінг, вчителі не мають вирішувати ситуацію самостійно. Вони можуть звернутися до батьків учня, шкільного психолога, адміністрації навчального закладу або ж до правоохоронців. Крім того, педагогічні працівники, які зіткнулися із порушенням своїх прав, можуть подати скаргу до освітнього омбудсмена.

Вчиталь має зафіксувати деталі інциденту – дату, час, прізвище учня, за можливості – докази цькування.

У разі виявлення незензурних відео про себе, освітня омбудсменка Надія Лещик радить вчителям:

  • зробити відеозапис з фіксацією розміщеного контенту та його автора;
  • зберегти лінки на контент та акаунт, з якого його опублікували;
  • завантажити відео;
  • зробити скріни;
  • подати заяву до поліції та надати докази.

Після подання заяви до поліції варто поскаржитися на контент адміністраторам соцмереж.

Психологиня Ольга Неділько радить вчителям, які зазнали булінгу, спершу поговорити з батьками учня. Вони мають адекватно відреагувати на зауваження вчителя та вдома провести розмову з дитиною. Якщо ж цього не сталося і батьки не усвідомлюють відповідальність за дії їхньої доньки чи сина, варто діяти більш радикально – звертатися до психологів, шкільної адміністрації тощо.

Важливо також, щоби вчитель не сприймав цькування як доказ своєї непрофесійності, бо із булінгом може зіштовхнутися будь-хто, незалежно від його професійних навичок.

ФОТО ілюстративне/pexels.com

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com

Нагору