Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

Кого Калуш визнавав почесними громадянами 100 років тому

Сьогодні у Калуській громаді є почесні громадяни — люди, чиї імена та заслуги місто відзначає особливою відзнакою. А чи існувало таке звання у Калуші сто років тому? Виявляється, почесних громадян обирали й тоді, а серед них були політики, посадовці, науковці та місцеві діячі.

Хто потрапив до цього списку та які історії стоять за відомими й не дуже відомими іменами, розкриває на сторінках Інформатора краєзнавець Анатолій Дутчак

У 1933 році в № 10–11 часопису “Praca Oświatowa Powiatu Kałuskiego” опублікувано список почесних громадян Калуша. Ці списки опрацював  Анатолій Дутчак та зазначив, що у списку згадано 15 осіб, яких обирали почесними громадянами міста від 1906 року до 1933-го:

  • Францишек Смолька — польський політик і правник, президент Державної ради Австрії.
  • Євсевій Черкавський — освітній і політичний діяч, професор та тричі ректор Львівського університету, посол до Галицького сейму й австрійського парламенту.
  • Генрик Ґжимала-Збєжховський — польський поет, прозаїк, драматург і сатирик, представник літературного життя Львова.
  • Флоріан Земялковський — австрійський державний діяч польського походження, президент Львова та міністр у справах Галичини.
  • Аґенор Ґолуховський — граф, консервативний політик Австрійської імперії, намісник Галичини та міністр внутрішніх справ.
  • Кароль Собота — власник маєтку Підгірки, голова Калуської повітової ради та місцевий благодійник.
  • Каєтан Копач.
  • Якуб Кульчицький.
  • Людвік Фусс.
  • кс. Юзеф Шелігієвич.
  • Іґнаци Дембовський — колишній віцепрезидент Крайової шкільної ради у Львові.
  • Казімєж Вайдовський — колишній староста.
  • Казімєж Юноша Галецький.
  • Чеслав Трембаловіч — колишній староста, на той час бурмистр Жовкви.
  • Казімєж Сокол — регент.

Зліва направо: Францішек Смолька, Еузебіуш Черкавський та Генрик Гжимала Збєжховський

Агенор Голуховський та Флоріан Земялковський

Двоє Каролів Собот з Підгірок і одна біографічна помилка, яку варто виправити

Кароль Собота-молодший

Сьогодні поговоримо про Кароля Соботу із Підгірок, а точніше про двох Каролів, адже як зазначає Анатолій Дутчак виправляючи дані матеріалу, який був опублікований на нашому сайті, самогубство у 1888 році вчинив Кароль Собота-старший, а не молодший, як про це йдеться у нашому матеріалі.

Кароль Собота-старший був власником маєтку в Підгірках і очолював повітовий виділ Калуської повітової ради. У 1866 році газета “Gazeta Narodowa” писала про його участь у допомозі населенню Калуського повіту під час голоду.

“Калуш, 2 червня. Часто читаючи спогади, які визнають заслуги або вказують на брак ревності членів комітетів голодної допомоги, я відчуваю себе зобов’язаним надіслати вам подібну згадку також і з наших країв. Пан Кароль Собота, власник Підгірок, призначений комісаром допомоги для тутешнього повіту, виконав покладений на нього обов’язок із такою справжньою самовідданістю, яка гідна праведного сина і громадянина краю. Він не шкодував ані особистих зусиль, що навіть підірвали його здоров’я, ані значних коштів із власної кишені. Цим він заслужив відверто висловлену вдячність і визнання з боку відповідних громад, які, згадуючи про нього, благословляють його як свого благодійника. Його завдання було тим важчим, що йому довелося обходитися без допомоги інших землевласників, яких у тутешньому повіті немає. При цьому не можна оминути почесних заслуг, які мають члени комітету, а саме: п. начальник повіту Родаковський, нотаріус Рокіцький, п. Дзіковський— лікар солеварні, ксьондз Дудзінський — настоятель римо-католицької парафії з Калуша, та отець Громницький — парох греко-католицької парафії з Красної, які зі справжнім самозреченням і чималими пожертвами з власного боку максимально ефективно підтримували його, щоб досягти цього славного результату”, – із видання “Gazeta Narodowa” за червень 1866 року.

За повідомленням газети, Собота особисто займався організацією допомоги, витрачав власні кошти та користувався вдячністю місцевих громад.

Пізніше, після самогубства 16 лютого 1888 року, власником Підгірок став його племінник Кароль Собота-молодший. У 1904 році його обрали маршалком Калуської повітової ради. Він також працював у судовій системі та очолював правління Калуської повітової ощадної каси. У 1906–1910 роках згадується як голова повітового виділу та член Калуської повітової ради від великих землевласників.

Саме про нього йдеться у матеріалі від 28 травня 2023 року.

У шематизмах 1911 і 1914 років Кароль Собота-молодший зазначений суддею повітового суду в Тисмениці.

Анатолій Дутчак слушно зауважив, що важливо не змішувати двох Каролів Собот. За його даними, саме Кароль Собота-старший, якому було 81 рік, наклав на себе руки у 1888 році. Після його смерті маєток Підгірки успадкував племінник — Кароль Собота-молодший.

Могила Кароля Соботи-молодшого на цвинтарі у Підгірках. Фото 2023 року

У наступних матеріалах Анатолій Дутчак розкриє біографії інших почесних громадян Калуша.

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com

Нагору