Везли на смітник, а він потрапив до музею — у Болехові врятували старовинний глечик | ФОТО

Те, що для одних стало непотрібним, для музею може виявитися справжньою знахідкою. У Болехові старовинний опішнянський глечик врятували від смітника буквально в останню мить.

Розповідає Інформатор.

Звичайна дорога на роботу для болехівчанки Оксани Півень несподівано перетворилася на маленьку музейну місію. Дорогою вона побачила жінку, яка везла тачкою до смітника непотрібні речі. Серед них одразу впізнала старовинний опішнянський глечик, який, попри добрий стан, міг за кілька хвилин опинитися серед сміття.

Пройти повз таку знахідку вона не змогла. Запитала, чи можна забрати глечик до музею, отримала згоду — і врятувала річ, яка могла просто зникнути разом із купою непотрібного. Тепер старовинний посуд матиме шанс зберегтися та розповідати свою історію вже в музейних стінах.

“Випадково зустріла жінку, яка тачкою везла непотрібні речі до смітника. Вона просто не встигла довезти і викинути. Я перехопила. Можемо собі тільки уявити, що люди викидають”, — каже директорка музею історії міста Болехова імені Романа Скворія.

Болехівчанка звертає увагу на те, що краще передати старі речі до музею, аніж викидати на смітник, бо те, що людині вже може бути не потрібним, для експозиції локального музею може стати цінною річчю.

“Люди, не викидайте давні речі! Те, що для когось уже непотрібне, для музею може стати цінним свідком минулого. Якщо маєте старовинні предмети, документи, світлини, посуд чи інші речі — краще запропонуйте їх музею. Можливо, саме у них захована частинка історії нашого краю”

Додамо, що у Калуші ратуша знищена, площа занедбана, а найстаріша броварня України втрачена… Яким буде місто через 20 років? В очах громадськості зараз ситуація виглядає доволі песимістично. Що на це каже влада і чи завжди справа лише у попередниках? Дивіться у нашому подкасті “Музей думок”. 

Що відомо про опішнянську кераміку

Традиція опішнянського гончарства має давню історію. Ще наприкінці XIX століття дослідники збирали в Опішному колекції місцевих глиняних виробів, а 1904 року в містечку відкрили музей старовинних гончарних виробів. У XX столітті тут сформувалася самобутня художня школа, а Опішне стало одним із головних центрів дослідження та збереження української кераміки.

Опішнянську кераміку легко впізнати й за її орнаментом. На глечиках та іншому посуді майстри виводили квіти, листя, гілки, хвилясті лінії та геометричні візерунки. Розпис не просто прикрашав виріб — він підкреслював його форму та робив кожну річ упізнаваною.

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com