У селі Бринь від липи, до якої колись їхали паломники, залишився лише роздвоєний стовбур

У селі Бринь є унікальні природні пам’ятки — столітня липа серцелиста та вікові дуби. Вони — свідки давніх подій і легенд. Щоправда, сам стан цих дерев не найкращий.

Пише Національний заповідник “Давній Галич”, передає Інформатор.

У червні 2007 року в селі сталася непересічна подія. На столітній липі з’явився нерукотворний силует, схожий на обличчя та постать Божої Матері. За словами селян, за кілька років до цього в дерево влучила блискавка, через що кора злущилася, а на стовбурі утворилися природні плями. На оголеній поверхні проступив образ, який місцеві жителі визнали ідентичним до мармурової скульптури, що колись стояла в ніші стіни польської школи — саме на її колишньому подвір’ї і росте ця липа.

Подія на той час викликала великий резонанс, і до села масово прибували прочани. Проте селяни вирішили, що образу не місце на дереві, і через два роки звели каплицю з аналогічною скульптурою.

На сьогодні від цієї липи серцелистої залишився лише роздвоєний стовбур обхватом близько 300 сантиметрів, а крона відсутня. Вочевидь, аби зберегти місце з’явлення силуету, усю крону довелося зрізати. Неподалік стовбура вікової липи, уздовж дороги, ростуть ще три вікові дуби звичайні з обхватом стовбурів 3,5 м, 3,4 м та 3,0 м. Крони цих дерев некомпактні й однобокі, оскільки їх сформували та обрізали через лінії електропередач.

Цінні дані про вікові дерева, які зростали в селі Бринь, знаходимо в книзі Петра Масляка “Село край битого шляху (Нарис історії села Бринь)”. З видання дізнаємося, що до XIX століття більша частина території села була вкрита листяними лісами, де переважав дуб. Особливо відомим було урочище Дубина, у якому ріс дуб-велетень: коли його зрізали, на пні вільно могла розміститися пара волів із возом.

Ще донедавна поміж хатами села росли й інші могутні дерева. За Свищуватим потоком, на землі місцевого мешканця М. М. Масляка, росло близько 15 велетнів віком приблизно 250 років. Згодом їх зрізали на підвалини для колгоспних стаєнь, а щоб притягти одного такого дуба, у підсанки впрягали по три пари колгоспних коней. Загалом бринські ліси були вирубані поляками до та після Першої світової війни, а решта — у 1960-х роках для потреб місцевого колгоспу.

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com