В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Дмитра Париляка

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Дмитра Париляка — старшого солдата, інспектора прикордонної служби 3-ї категорії — помічника гранатометника 15-го мобільного прикордонного загону “Сталевий кордон”.

Дмитро Париляк народився 18 лютого 1971 року в селі Оболоння на Долинщині. Був довгоочікуваним хлопчиком, якого назвали Дмитром на честь дідуся. З дитинства мріяв стати водієм, як його батько.

У 1978 році пішов до першого класу. У 1986 році продовжив навчання у Стрийському професійно-технічному училищі №34 за спеціальністю зварювальника. Також опанував професію стропальника, а у 2003 році отримав фах муляра.

19 лютого 1994 року Дмитро одружився з коханою Галиною. Через два роки у подружжя народився син Андрій. Чоловік працював на будівництві як в Україні, так і за кордоном, разом із дружиною їздив на сезонні роботи. Деякий час працював у приватному підприємстві “Сенс” в Івано-Франківську, згодом — у Долинському ЖЕКу.

Дмитро любив рибалити, збирати гриби та ягоди, відпочивати на природі з родиною і друзями. Умів смачно готувати та пекти. У родині він започаткував традицію — щороку випікати торт на 8 березня. У 2003 році здійснилася одна з його мрій: Дмитро отримав водійське посвідчення та придбав автомобіль.

У 2016 році чоловік пережив важку втрату — померла його дружина.

“За життя Дмитро був гідним чоловіком, шанобливістю ставився до сім’ї та друзів, допомагав по господарству батькам та мені, був чесним і справедливим, життєрадісним, любив ліси і гори. Таким він і залишиться в нашій пам’яті назавжди”, — згадує сестра Лідія.

24 січня 2023 року Дмитра Париляка призвали на військову службу за мобілізацією Калуським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив інспектором прикордонної служби 3-ї категорії — помічником гранатометника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби 2-ї прикордонної застави 5-го відділу прикордонної служби 2-ї прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 1551.

За 20 місяців служби Дмитро так і не побував удома. Брав участь у бойових діях у Донецьку, Соледарі та Харкові. З початком Курської операції його перекинули на Курщину.

3 жовтня 2024 року Дмитро Париляк загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дар’їно Суджанського району Курської області. 8 жовтня захисника поховали на Алеї Героїв Долинського міського кладовища.

27 червня 2026 року Дмитра Париляка посмертно нагородили медаллю “За військову службу Україні”.