Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.
Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Сергія Романіва — солдата, гранатометника 3-ї механізованої роти 17-ї танкової бригади імені Костянтина Пестушка.
Сергій Романів народився 9 червня 1988 року в селі Дубовиця Войнилівської громади Калуського району. Був другим сином у родині Галини та Ігоря Романівих. Коли хлопчику виповнилося два роки, сім’я переїхала до села Томашівці.
Після дев’ятого класу Сергій вступив до Войнилівського професійного училища. Закінчив навчання на відмінно. У 2006 році його призвали на строкову військову службу, де він служив водієм інженерно-саперного взводу. Після демобілізації працював водієм в “Укрпошті”.
У 2008 році Сергій познайомився з майбутньою дружиною Іванною, а у 2012 році вони одружилися. Подружжя переїхало до Львова, де чоловік працював на заводі “Каменяр”. У 2015 році в сім’ї народився син Арсеній, а у 2022 році — другий син Олексій. Згодом родина повернулася до Томашівців, а Сергій працював на каменеобробному заводі у Калуші.
У 2015 році родина пережила важку втрату — раптово помер старший брат Сергія Руслан. Після цього Сергій став єдиною опорою для матері, щодня телефонував їй та намагався допомагати.
Після мобілізації Сергій пройшов через Львів, Сарни, Кривий Ріг, Харків та Суми. Побратими згадують його як розумного, уважного та майстерного військового, який хвилювався за своїх товаришів та прагнув тримати ситуацію під контролем.
24 вересня Сергій востаннє написав мамі та дружині: “Я на вихід. Люблю вас. На скільки не знаю. Цілую”.
6 жовтня 2024 року близько 19:00 Сергій Романів загинув унаслідок атаки ворожого дрона. На той момент йому було 36 років. Захисника поховали на кладовищі у рідному селі Томашівці.
4 жовтня 2025 року на фасаді Томашівської гімназії відкрили та освятили інтерактивну меморіальну дошку на честь Сергія Романіва. Під час заходу дружина воїна зачитала його останні повідомлення з фронту.
30 вересня 2026 року під час “Дзвону пам’яті” рідним Сергія Романіва передали медаль “За заслуги перед Прикарпаттям”, якою захисника відзначили посмертно.
Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
