В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Андрія Кавінського

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Андрія Кавінського  — старшого сержанта, командира групи 137-го окремого батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала М. Остроградського.

Андрій Кавінський народився 27 листопада 1977 року в Калуші, у родині Івана та Марії Кавінських. У 1983 році пішов до першого класу Калуської загальноосвітньої школи №3. Коли у 1987 році в місті відкрили нову школу №10, його клас перевели до цього навчального закладу, який Андрій закінчив у 1993 році.

Своє навчання продовжив у Войнилівському професійному училищі за спеціальністю “майстер сільськогосподарського виробництва, фермер-орендар”.

Протягом 1996–1998 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Під час служби у Чернівцях отримав звання старшого сержанта.

Андрій працював інструктором з легкої атлетики у спортивному клубі “Кристал”, водієм автонавантажувача в будівельній фірмі, а також контролером-охоронцем в управлінні охорони ВАТ “Оріана”. Останнім часом працював муляром у будівельній компанії “Спілка забудівників” в Івано-Франківську. Був професіоналом у своїй справі, любив роботу.

Андрій був надзвичайно світлою, доброю, чуйною, щедрою і справедливою людиною, правдолюбом. Відповідальним і трудолюбивим. Його щирість, людяність і готовність прийти на допомогу не раз підтримували рідних, друзів, сусідів і знайомих.

Проживав Андрій у селі Мислів на Калущині. У вільний час любив збирати гриби і відпочивати на природі у колі рідних та друзів. Він жив, любив, сміявся, мріяв, мав плани на майбутнє… Любив життя…

Однак клята війна змінила все.

20 липня 2023 року Андрія Кавінського призвали до лав Збройних сил України. Самовіддано служив старшим стрільцем-оператором у складі 137-го окремого батальйону морської піхоти.

Зарекомендував себе мужнім воїном, гідною, сміливою і сильною духом людиною, тим, хто завжди був поруч і підтримував. Як людина, яка мала авторитет серед побратимів, був назначений командиром групи.

Був товариським, чесним, вірним, з почуттям гідності і обов’язку. До нього прислухались і поважали.

У побратимів Андрія залишились про нього самі теплі та світлі спогади.

Побратим Роман згадує: “Андрій був золота людина. Від нього ніколи не почуєш ні поганого слова, ні якогось кривого слова в твою сторону. Він вмів підтримати, вмів дати хорошу пораду і був хорошим побратимом… Мав честь служити і бути поруч з Андрієм! Герою слава…”

Побратим Ігор згадує: “Герої можуть не вмирати тільки в нашій пам’яті. Одним із таких Героїв був Андрій. Людина життєрадісна… Людина, яка любила життя… Людина, яка готова завжди була прийти на допомогу… Людина, яка при виході на штурм пішла… пішла одним із перших, прикривши собою побратимів… Андрій був хорошою людиною. Загинув як справжній Герой…”

14 жовтня 2023 року Андрій Кавінський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, залишившись відданим військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність.

Йому навіки 45…

23 жовтня 2023 року Героя поховали на кладовищі рідного села Мислів.

Посмертно воїна нагороджено Указом Президента України №352/2024 орденом “За мужність” III ступеня. Також йому присвоєно звання “Почесний громадянин Калуської міської територіальної громади”.

1 жовтня 2024 року на фасаді Калуського ліцею №10 Андрію Кавінському було відкрито інтерактивну меморіальну дошку.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08