Засідки на радянські гарнізони, звільнення заарештованих селян і бої, у яких гинули як енкаведисти, так і повстанці. У 1946 році Калущина, Рожнятівщина та Перегінщина стали місцями збройного протистояння УПА з радянськими силовиками. Про ці події розповідають документи того часу, а постанова Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року пояснює, чому саме 14 жовтня стало днем вшанування Української повстанської армії.
Розповідає Інформатор.
До п’ятої річниці створення УПА, 30 травня 1947 року, Українська головна визвольна рада ухвалила постанову про вшанування 14 жовтня 1942 року як дня постання Української повстанської армії. У документі зазначено, що саме в жовтні 1942 року на Поліссі виникли перші збройні відділи, які започаткували формування УПА.
“Постанова Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року про вшанування дня 14-го жовтня 1942 року днем повстання Української Повстанчої Армії (УПА) та про встановлення цього дня святковим днем УПА.
В м[ісяці] жовтні 1942 р. на Полісся повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанчій Армії.
-
- Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА.
- Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА. 30 травня, 1947 УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА”
Як діяли загони УПА на Калущині у середині ХХ ст.
Навчання упівців. Станіславівщина. Джерело: Українська правда
У лютому 1946 року боротьба точилася не лише в лісах, а й безпосередньо в селах. Радянські гарнізони примушували місцевих жителів брати участь у виборах до Верховної Ради СРСР. Повстанці намагалися цьому протидіяти. За тогочасним звітом УПА, 9 і 10 лютого відділ «Летуни» здійснив серію нападів на гарнізони в селах Калущини, Долинщини та Войнилівщини. У документі також зазначено про знищених військовослужбовців і звільнення заарештованих селян.
Подаємо оригінал тексту журналу для молоді “На чатах” №1 за 1948 рік:
“Дня 9. 2. і 10. 2. 46 р. всі вд. УПА брали участь в боротьбі проти гарнізонників, що були розташовані по селах і мали за завдання силою гнати людей до „виборів” у Верховну Раду СССР. Напр., відділ “Летуни” перевів турбувальні наскоки на гарнізони в таких селах: Станькова, Чертіж, Корчівка, Збора, Кулинка, Волохів, Лисків, Завадка, Верхня, Степанівка і Туря Велика (р-ни Долина, Калуш, Войнилів — Станиславівська область). Під час наскоків знищено кількох енкаведистів, між іншими начальника гарнізону в с. Лисків, та звільнено багато арештованих селян”
Гірські околиці Рожнятівщини стали місцем одного з бойових зіткнень наприкінці лютого 1946 року. 26 лютого поблизу гори Стовба повстанський відділ “Опришки” під командуванням командира, позначеного в документі літерою «Д.», влаштував засідку на енкаведистів, які переслідували його. За даними тогочасного звіту УПА, радянська сторона втратила 19 військових убитими.
“Дня 26.2.46 р. під горою Стовба, р-н Рожнітів, Станиславівської обл., відд. “Опришки” під командою к-ра Д. зробив засідку на енкаведистів, що гналися за ним. Ворог втратив 19 убитих”
Першотравневі урочистості 1946 року в Станиславові завершилися не лише офіційними заходами. 3 травня на шляху між Станиславовом і Калушем повстанці влаштували засідку на дві автомашини, у яких, за даними звіту УПА, їхали радянські посадовці та військові, які брали участь у святкуванні. Обстріляні автомобілі доїхали до залізничної станції Майдан, де зупинилися. У звіті серед загиблих названо генерал-полковника Москаленка та трьох старших радянських військових, зокрема полковника НКВС. Ці відомості потребують окремої перевірки за незалежними джерелами.
“Дня 3. 5. 46 р. пвд УПА під командою чот. Г. зробив засідку на шляху Станиславів—Калуш, між селами Павелче—Тязів. В 10 год. на засідку наїхали дві автомашини. В них їхали большевицькі достойники, що брали участь у першотравневому святі в Станиславові. Повстанці підпустили машини на близьку віддаль і вдарили по них кулеметним вогнем. Авта доїхали ще до залізничної станції Майдан (300 м. дальше) і там задержалися. Стверджено, що в автах були вбиті й ранені. Серед вбитих генерал-полк. Москаленко й трьох вищих большевицьких старшин, між ними полковник нквд”
Не всі повстанські бої завершувалися без втрат з українського боку. 25 квітня 1946 року на шляху між Завоєм і Грабівкою, що на Перегінщині, відділ УПА під командуванням хорунжого Явора влаштував засідку на підводу з радянськими військовими та представниками каральних підрозділів. За звітом повстанців, противник зазнав убитих і поранених. У бою загинув також повстанець на псевдо Миш, якого документ називає булавним.
“Дня 25.4.46 р. вд. УПА під командуванням хор. Явора зробив засідку на шляху Завій-Грабівка, р-н Перегінсько. На засідку попала підвода з большевиками й стрибками. В бою ворог втратив кількох убитих і ранених. Серед вбитих був райуповноважений нквд Перегінського р-н у ст. лейт. Садовий. По нашому боці згинув геройською смертю булавний Миш”, — подавали інформацію українські повстанці.
До теми — Школярі Калуської громади змагалися на місці, пов’язаному з історією УПА | РЕПОРТАЖ
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
