У селі Раків попрощалися із 37-річним захисником України Володимиром Галівим. Після довгих місяців тривожного очікування та надії воїн назавжди повернувся до рідного дому, де віддати йому останню шану зібралися рідні, побратими та односельці.
Пише Інформатор, посилаючись на Брошнів-Осадську ТГ.
Брошнів-Осадська територіальна громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника України Володимира Галіва. Після тривалого періоду болісної невідомості та надії, яка жила в серцях рідних, воїн назавжди повернувся до рідного дому — до мами та найрідніших людей.
Напередодні, 10 листопада, громада зустріла траурний кортеж із тілом полеглого Героя. А в день похорону до оселі Володимира в селі Раків, де минула значна частина його життя, прийшло чимало односельців. Віддати останню шану захисникові зібралися рідні, друзі, побратими зі 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, священники Брошнівського та Долинського деканатів УГКЦ, представники влади й небайдужі жителі.
У прощальному слові місцевий священник отець Олег Мацьків згадував життєвий шлях Володимира, його щирість, доброзичливість та повагу до людей. Священник зазначив, що навіть у буденних клопотах чоловік завжди намагався не пропускати недільних Богослужінь.
Володимир Галів народився 23 квітня 1988 року в селі Раків, де минули його дитинство та шкільні роки. Змалечку він був працьовитим і турботливим: допомагав батькові та дідусеві по господарству, цікавився сільськогосподарською технікою та любив працювати на рідній землі.
На захист України Володимир став 6 червня 2023 року. Проходив службу старшим навідником протитанкового взводу військової частини А3715, вірно виконуючи військовий обов’язок.
Понад рік — з 20 жовтня 2025 року — він вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району на Донеччині. Весь цей час рідні жили надією та вірою, однак експертне дослідження остаточно підтвердило найгірші побоювання.
Під час жалобної церемонії лунали слова щирої вдячності воїнові за його стійкість і жертовність. У скорботному прощанні об’єдналися біль родини, туга односельців і вдячність усієї громади за відданість Україні.
Селищний голова Тарас Манорик від імені всієї Брошнів-Осадської громади висловив глибокі співчуття родині полеглого захисника: “Розділяємо Ваш невимовний біль і схиляємо голови перед подвигом Володимира”.
Підтримати редакцію donate/kalush_informator
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
