Калуш До сайту

Броварня, костел і замок графа Скарбека: яким був давній Рожнятів на старих світлинах

14 листопада виповнився 241 рік відтоді, як Рожнятів отримав Магдебурзьке право — привілей, що відкрив містечку шлях до самоврядування, власної символіки та економічного розвитку.

Розповідає Інформатор.

Про те, як виглядав давній Рожнятів та що приховують пожовклі ретросвітлини з фондів, розповіла директорка Рожнятівського краєзнавчого музею “Бойківщина” Віра Мацевко.

Історичний документ, датований 14 листопада 1785 року, закріпив за Рожнятовом статус самоврядного містечка. Разом із Магдебурзьким правом воно отримало й власну символіку — герб, який ставили на всіх офіційних документах на знак незалежності від поміщицької чи королівської влади.

Окрім архівних відомостей, живу пам’ять про минулі епохи зберігають старовинні фотографії. За словами очільниці місцевого музею, ці кадри допомагають відчути атмосферу довоєнного життя, яку не завжди здатні передати сухі дати з підручників.

“Ретросвітлини містечка Рожнятів (Рожнітів) нагадують про плин часу, про людські долі та незламну тяглість поколінь. За кожним пожовклим знимком стоїть родинне тепло, призабуті традиції та справжнє обличчя епохи, яке неможливо передати словами чи датами з краєзнавчих книг. Бо ці вулиці, ринкові площі, невисокі будівлі ще й досі пам’ятають гомін довоєнних затишних вуличок, прозору глибінь містечкового ставу, духовну велич місцевих святинь: церкви, костелу, синагоги, школи. Пам’ятають п’янкий запах броварні та гуральні, складські приміщення цегельні, солеварні, ледовні, гуркіт водяного млина і гучний цокіт запряженого парою коней екіпажу, який прямував до величного замку графа Станіслава Скарбека… Та найціннішим у цих світлинах-спогадах є люди, які щоденною працею та тихою молитвою передавали з покоління у покоління святу віру й любов до Бога, а разом із тим — щиру любов до України та до свого рідного містечка Рожнятів”, — поділилася Віра Мацевко.

Сьогодні унікальні архівні фото та свідчення про давній побут містечка залишаються важливою частиною культурної спадщини громади, нагадуючи мешканцям про багатовікову історію рідного краю. Частину таких безцінних матеріалів зберіг відомий прикарпатський журналіст і фотограф Іван Парадовський, який помер у 2020 році. Іван Степанович був членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, а також лауреатом премій імені Івана Вагилевича і Марійки Підгірянки, всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Підтримати редакцію donate/kalush_informator 
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com