Питання безпеки навіть не під час воєнного стану — найголовніше у житті кожної людини. Але прийшла весна і деякі громадяни втрачають інстинкт самозбереження. На Калущині, в більш менш мирному регіоні за період від початку війни це особливо помітно.
Інформатор вирішив поспілкуватися з представниками Державної пожежно-рятувальної частини й дізнатися стан справ на сьогодні.
Скільки пожеж сталося за час воєнного стану? Що стало їх причиною?
Загалом по області сталося вже понад 500 пожеж, з яких у Калуському районі 219, де паління сухої трави стало причиною 130 пожеж. Наразі, за останню добу на Калущині зафіксовано 16 пожеж. Наші підрозділи зараз найчастіше виїжджають на виклики паління сухої трави, тому що калушани часто господарюючи на своїх угіддях не задумуються про можливі наслідки. Зазвичай такі дії наших мешканців призводять до масштабних пожеж в екосистемах. Дуже часто трапляються випадки, що вогонь перекидається на господарські будівлі, тобто виникає загроза житловому сектору. На Прикарпатті вже загинуло двоє людей внаслідок таких пожеж, дві жінки померло, дві травмовані й це протягом одного тижня.
Якої шкоди загалом завдали пожежі на Калущині? Чи були якісь загрози, які вдалося відвернути?
Ми маємо зрозуміти, що у природі, під час вітряної погоди, суха трава загоряється дуже швидко, а вогонь розповсюджується ще швидше, буквально за лічені секунди. І куди вона пошириться ніхто не знає, це непередбачуваний і не контрольований процес. Це спричиняє великі труднощі, адже наші пожежники фізично не можуть дістатися до деяких місць, кудись доїхати можна, а от в болотисті ділянки доводиться просуватися пішки. Наша територія також часто буває засміченою пляшками та пластиком, загоряння яких приносить непоправної шкоди через виділення шкідливих речовин у повітря. Щодо пожеж біля доріг та залізничних колій — вони призводять велику задимленість і це стає причиною низки аварійних ситуацій. Також у нас багато підприємств, загоряння біля яких може зашкодити їх роботі.
Чи вдалося притягнути до відповідальності місцевих паліїв?
Зараз у нас складаються рейдові групи, це представники ДСНС, це поліція, це муніципальна інспекція. Також надходять дзвінки й від ТерОбоони й від містян. Після такого дзвінка рейдова група відразу виїздить на місце пожежі й складає протоколи на порушників. Загалом від початку року у нашому районі вже складено 12 таких протоколів про адміністративні порушення за статтею 77.1 кодексу України — це “самовільне спалення сухої трави та її залишків”. Під час воєнного стану такі підпали почали класифікувати як диверсії, але конкретно ми складаємо адміністративні протоколи, а кримінальними займається поліція.
А скільки за вашими підрахунками на Калущині постраждали територій?
Уже сотні гектарів. Щоденно страждає від підпалів приблизно до 10 гектарів землі. Це по 12-13 виїздів за добу. Наші люди, на жаль, не дзвонять пожежникам щойно помітили загоряння, найчастіше це коли пожежа виросла до більших масштабів й коли виникає загроза їхньому майну чи перешкоджає пересуванню по місцевості. Але ми насправді дуже вдячні мешканцям, які є свідомими й самоорганізувавшись допомагають нам в ліквідації пожеж.
Які побажання калушанам?
Закликаємо громадян бути свідомими й розуміти те, що краще захищати нашу країну від загарбників, а не самостійно її нищити.
Остап Микитюк
