Статистика дітей, які були змушені покинути власні домівки, тих, хто лишився під обстрілами і, на превеликий жаль, загиблих може зарізати без ножа кожну людину, яка має серце. Важко визнавати, але усі діти до 18 років стануть дітьми війни. І цей факт треба прийняти, адже вже ніхто не в силах цього змінити.
Інформатор зібрав декілька порад від досвідчених психологів про те, як батьки можуть спростити і полегшити досвід війни, який зараз переживає кожна українська дитина.
- Намагайтеся зберігати спокій, наскільки це можливо. Дитина у сприйнятті світу орієнтується на батьків. Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа. Якщо батьки намагаються поводитись спокійно, дитина легше адаптується.
- Варто дотримуватися звичної для дитини рутини.
- Обіймайте дитину якомога частіше. Вона має відчувати, що ви поруч.
- Грайтеся з дитиною, проводьте час разом. Не залишайте її наодинці гаджетами.
- Транслюйте дитині відчуття безпеки. Кажіть їй, що захистите її у будь-якому випадку. Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки. Для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо батько пішов на війну, скажіть дитині, що батько її захищає, долає ворога.
- Не приховуйте правду, проте не вдавайтеся до опису жахіть, використайте метафору. Дитина має знати, що життя змінилось не на вічно, кажіть їй, що колись війна скінчиться.
- Якщо вам довелося евакуюватися, поясніть дитині, чому і навіщо ви поїхали.
- Обмежте перегляд жорсткого контенту або відео з ненормативною лексикою, принаймні робіть це не при дитині.
І головне — бережіть себе, адже кожна дитина будь-якого віку найбільше потребує батьківської уваги та підтримки!
