Чому Калуш круте місто: вражаючі факти

До ворожки не ходи, та якщо гурт Kalush Orchestra сьогодні виграє Євробачення, то щойно закінчиться війна, наше місто має всі шанси стати справжньою туристичною меккою. На жаль, потужностей провести у нашому рідному місті такий престижний конкурс не вистачить, але показати іноземцям-туристам всю красу й колорит Калуша можна завиграшки. 

Інформатор вирішив зібрати декілька унікальних фактів про рідне місто, якими можна вразити будь-кого.  

Наше місто доволі старовинне. Свого часу на теренах Калущини археологи знайшли елементи побуту, датовані ІІІ-ІІ ст. до н. е. Тож життя тут вирувало задовго до першої друкованої згадки 1437 року. Деякі джерела, щоправда, згадують населений пункт над покладами солей у 1387 році. До 1549 року Калуш залишався селом, яке входило до складу Галицької землі Руського воєводства. Того ж року польський король Сигізмунд II Август уповноважує коронного гетьмана, воєводу, галицького старосту Миколая Сенявського заснувати місто Калуш з відповідною юрисдикцією на самоврядування. Так Калуш став “вільним містом” згідно з Магдебурзьким правом з власним гербом, на якому намальовані три топки солі на червоному тлі, що свідчило про солеваріння як основний промисел. 

У світі Калуш вважається другим містом де знайшли калійні солі. До 1861-го тільки Штасфурт в центральній Німеччині був єдиним осередком на планеті, де видобували таку сіль. Саме в той час відомий німецький професор-хімік Генріх Розе віднайшов цінні поклади на території Калуша і як результат, вже з 1867-го у Калуші почали активно видобувати калійну сіль. Проте, що цікаво, на місцевому рівні корисну копалину отримували ще у XV ст. 

Також наша місцевість славиться дзвоноливарством. Його у 1808 році започаткували брати Фельчинські. Дзвони Фельчинських здобували Гран-прі на світових виставках у бельгійському Льєжі (1927) і Парижі (1928). А 12 вістунів під назвою “Гармонія” були відлиті для одного з кафедральних соборів США. 

Нині Калуш залишається потужним промисловим містом, яке виробляє близько одного відсотка (0,72%) всієї промислової продукції України (за офіційною статистикою 2019 року). 

А ще наш Калуш справді можна вважати центром доріг. Калуш з перших днів свого існування славився найкращим розташуванням. У давнину місто стояло на перетині шляхів зі Східної Європи на Захід, сьогодні (до вже згаданого) додалися прямі сполучення з кількома обласними центрами та пунктами перетину кордону одразу з чотирма державами – Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км).

Але змінімо ракурс та згадаємо про культуру. Калуш певною мірою можна вважати ще й культурним центром регіону. 

Наприклад у  1884 році у нашому місті побував Іван Франко, який виступав в Народному домі на літературно-мистецькому святі з лекцією. А за 19 років опісля, у 1903 році в Калуші з’являється філія “Просвіти”. Трохи пізніше, у 1917 році засновано філію “Союзу українок”, яку очолили Марія Тисовська та Стефінія Чорніта. Так-так, той самий “Союз Українок”, який став надійним волонтерським тилом для наших захисників у російсько-українській війні. 

Цікавий факт до теми. Калущину по праву можна вважати батьківщиною легендарної постаті в українській історії. 1 січня 1909 року в селі Угринів, що тоді належало до Калуського повіту на Галичині, і входила до складу австро-угорської монархії, народився провідник української нації Степан Бандера. 

До відомих і знакових калушан також можна і треба віднести Богдана Рубчака. Це знаковий український літературознавець, есеїст та представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи. У 1948 доля закинула його до США, де згодом він став викладачем у Ратґерському та Іллінойському університетах.  

Не слід також забувати, що Калуш подарував нам ще і секс-символ сучасної української літератури, творця співтворця “Станіславського феномена” й унікального поета Юрія Іздрика. 

І якщо заглиблюватись в історію нашого міста ще глибше, то можна накопати ще з кілька десятків, а то і сотню цікавих фактів. 

До речі, поділіться у коментарях, які цікавинки про Калуш знаєте ви. 

 

Остап Микитюк