Сьогодні, 6 серпня, відзначають Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. Загроза від цієї зброї масового ураження витає над світом вже понад 70 років. Навіть тепер, живучи у цивілізованому світі, люди бояться застосування смертоносного козиря у будь-яких цілях: переслідування економічного панування, імперська експансія, бажання панувати над світом тощо. Тож сьогодні Інформатор розповідає: як сталось, що ядерна зброя існує, хто був причетний до її створення та що це означає для світу сьогодення.
Творцем першої ядерної бомби вважають американського фізика-теоретика Джуліуса Роберта Оппенгеймера. Майбутній науковець народився 22 квітня 1904 року у Нью-Йорку. Вже із самого дитинства він проявляв інтерес до науки, цікавився літературою, мінералогією, хімією і, нарешті, фізикою. Стрімко справляючись з навчальними курсами школи і коледжу, Роберт вступив до Кембриджського університету, де почав займатись експериментальною фізикою. Згодом, розчарувавшись в останній, фізик почав дослідження у галузі теоретичної фізики у Геттінгенському університеті в Німеччині. 1927 року він отримав ступіть доктора філософії під науковим керівництвом відомого квантового фізика Макса Борна.
Дж. Р. Оппенгеймер
До початку Другої світової війни Оппенгеймер викладав та займався науковими дослідженнями у низці провідних європейських та американських університетів. Доля звела його з такими великими розумами фізики, як Ернест Лоуренс та Альберт Ейнштейн.
У червні 1942 року Оппенгеймера, як талановитого фізика, було запрошено до участі у новоствореному “Манхеттенському проєкті” під керівництвом генерала Леслі Гровса. Американці бажали у прискореному порядку створити потужну зброю на основі взаємодії атомів, тож всі наукові ініціативи переходили під компетенцію військових. За кілька місяців вони організували секретну науково-дослідницьку лабораторію у Нью-Мехіко, де Оппенгеймер зібрав групу видатних фізиків свого часу, яку він назвав “світила”. Серед них, зокрема, був близький друг Роберта — Енріко Фермі, вклад якого був колосальний: він керував багатьма експериментами проєкту і був проміжною ланкою між науковцями та вищим керівництвом в лиці президента США Гаррі Трумена.
Опускаючи термінологію фізичних наук та тяжкий і тривалий процес теоретичних і практичних досліджень, групі “Манхеттенського проєкту” таки вдалося створити монстра. 16 липня 1945 року відбулось випробування технології ядерного вибуху “Трініті”. Миті перед запуском ланцюгової реакції були болісними. Страх перед провалом або, що гірше, знищенням усього живого, був нестерпним. Проте вчені перебороли свою невпевненість і дали хід ядерній історії.
Зображення ядерного вибуху в ході експерименту “Трініті”
“Я — Смерть, великий руйнівник світів”, — згадував свої слова під час вибуху Оппенгеймер.
Після бомбардування Хіросіми і Нагасакі у серпні 1945 року та завершення війни, Роберт Оппенгеймер та його робота стали відомі у всьому світі. Його фото з’являлись на обкладинках впливових журналів, а також його було відзначено Президентською медаллю “За заслуги”.
Зображення Оппенгеймера на обкладинках журналу “Time”
Вже в 1947 році Оппенгеймер продовжив викладацьку діяльність, однак це його не захоплювало, як раніше. Того ж року він обійняв посаду голови Комісії з атомної енергії. Свій політичний вплив фізик почав втрачати ще із зародження “гонки озброєнь” між США і СРСР. Небажання працювати над ще більш смертоносною зброєю та й загалом пацифістичні погляди науковця привернули увагу антикомуністичних організацій, що вишукували потенційних комуністів. В ході чисельних слухань у справі зв’язків Оппенгеймер розгубив увесь свій політичний вплив та зосередив увагу на викладанні, тим займався до кінця життя.
Дж. Р. Оппенгеймер
Помер Роберт Оппенгеймер 18 лютого 1967 року від раку.
Він став символом наївної віри у те, що вчені мають змогу контролювати свої технології. Він був вкрай поглибленою в науку та геть своєрідною людиною. Якось, під час навчання в університеті, він сказав: “Фізика мені потрібна більше, ніж друзі”. Його вклад у розвиток окремих галузей фізики — колосальний.
Найбільшим творінням Роберта Оппенгеймера залишилась ядерна бомба. З 1945 року і дотепер її накопичення у всьому світі створює загрозу масового вимирання людства у потенційній Третій світовій війні, яка не обійдеться без використання ядерного арсеналу. Втім, останній доволі успішно працює як фактор стримання та не дозволяє кожному амбітному диктатору зазіхати на існування людської цивілізації.
6 серпня 1945 року відбулось бомбардування ядерною бомбою японського міста Хіросіма. Це був один з двох випадків використання ядерної зброї за всю історію. Тому саме в цей день відзначається Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. В Японії у цей же день відбувається щорічна Хіросімська меморіальна церемонія миру, присвячена тим трагічним подіям, “дню падіння бомб”.
Меморіальний парк миру у Хіросімі
Образ Роберта Оппенгеймера і його творіння яскраво відобразились у культурі. Наприклад, на 21 липня 2023 року заплановано вихід у прокат біографічного фільму “Оппенгеймер” культового режисера Крістофера Нолана. Головну роль у ньому зіграє відомий ірландський актор Кілліан Мерфі.
Кадр з фільму “Оппенгеймер” (2023)
Ядерна зброя породила новий страх людства. Сподіватимемось, що ця зброя ніколи не буде використана знову.
Остап Лагойда
