Останні пару місяців доволі резонансною стала тема мобілізації жінок до лав ЗСУ. За повідомленням Генштабу, вже з 1 жовтня, жінки, які мають спеціальності та/або професії, визначені в додатку 1 до наказу №313 Міністра оборони України, братимуться на військовий облік військовозобов’язаних. Як бачимо, зараз у чоловіків у ідентичній ситуації немає права виїздити за кордон. Чи очікувати жінкам такого ж розвитку подій?
Дізнавався Інформатор.
Новина про запровадження військового обліку для жінок окремих спеціальностей спонукала чимало фейків та чуток. Наприклад, найбільш поширений фейк про те, що слід очікувати на масові відмови громадянкам України у перетині державного кордону.
Розповідаємо у яких випадках вони дійсно можуть мати місце та як про це дізнатися завчасно
Без яких документів жінок не випускають за кордон?
Випадки відмови жінкам у наданні дозволу на виїзд за межі України, дійсно, мають місце, проте не так масово, як стверджують деякі ЗМІ. Найчастіше підставою для заборони у перетині кордону може стати відсутність у громадянки одного із документів, що посвідчує особу, а саме:
- закордонного паспорта;
- службового паспорта;
- дипломатичного паспорта;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу.
Прикордонники дозволяють одноразовий виїзд і за “внутрішніми паспортами”, якщо українки евакуйовуються із районів ведення бойових дій. На кордоні з Польщею та Молдовою також пропускають жінок за цифровими документами у застосунку «Дія».
Що може бути обмеженням на виїзд?
Закон України “Про порядок виїзду з України й в’їзду в Україну громадян України” визначає перелік підстав для тимчасового обмеження права українців та українок виїхати за кордон. Тобто, прикордонники мають право відмовити у перетині кордону жінкам, які:
- обізнані з відомостями, які становлять державну таємницю;
- мають заборгованість зі сплати аліментів;
- перебувають під адміністративним наглядом Національної поліції;
- засуджені за вчинення кримінального правопорушення та/або відбувають покарання;
- мають запобіжний захід у вигляді заборони виїжджати за кордон.
Чи можуть військовозобов’язані жінки перетинати кордон?
Законодавство забороняє виїзд військовозобов’язаних жінок за межі країни, якщо відсутні підстави для відтермінування від призову на військову службу під час мобілізації та документи, що це підтверджують. Такими підставами можуть бути:
- наявність трьох і більше дітей віком до 18 років;
- самостійне виховання жінкою дитини (дітей) віком до 18 років;
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років або повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи тощо.
Проте, на практиці прикордонники не вимагають у жінок додаткових документів про військовий облік, оскільки призов громадянок Україні відбувається винятково за їхнім бажанням.
Чи можна виїжджати з невиплаченими кредитами?
Наявність кредитної заборгованості не є законною підставою для відмови у перетині державного кордону. У виїзді можуть відмовити лише за наявності ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, якщо боржник не виконує зобов’язання щодо сплати кредиту.
Як пересвідчитися щодо відсутності заборон на виїзд?
Отримати інформацію щодо наявних обмежень та заборон для виїзду за межі України можна по-різному. По-перше, потрібно здійснити перевірку допоможуть відкриті реєстри та пошукові сервіси. Такі як:
- Єдиний державний реєстр судових рішень
- Портал “Судова влада України”
- Єдиний реєстр боржників
- Автоматизована система виконавчого провадження
- Сервіс перевірки адміністративних правопорушень
- Електронний кабінет платника податків
Якщо ж у вас є достатньо часу, то ви можете надіслати письмове звернення до Державної прикордонної служби України. Та вам доведеться чекати відповідь від прикордонників протягом місяця.
Де отримати актуальну інформацію про порядок виїзду за межі країни?
Ознайомитися з чинними правилами перетину державного кордону та умовами виїзду за межі України можна безкоштовно у чат-боті Юридичний порадник для ВПО. Сервіс доступний наразі 24/7 у Viber, Telegram та Facebook | Messenger. Детальніше про нього можна дізнатися на сайті проєкту. Чат-бот запроваджено за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.
У разі виникнення додаткових запитань про безоплатну юридичну допомогу можна звернутися до юристів Благодійного фонду “Право на захист”.
Остап Микитюк
