Війна відбувається не тільки на сході нашої країни, це ми вже давно зрозуміли. Не менш бурхливий фронт проти росії ведеться у кіберпросторі. Атаки на сайти, фейкові інформаційні вкиди у соцмережах та месенджерах. Не малу роль тут відіграють і всілякі новинні сайти. Розгорнута потужна інфовійна, покликана змусити нас панікувати й вестися на різного роду брехню. Ми вирішили згадати правила інфогігієни й поділитися ними з вами.
Розповідає Інформатор.
До прикладу, сьогодні нам на очі потрапила зовсім безневинна новина про письменника Сергія Жадана і співачку Христину Соловій. Нещодавно ми розповідали вам про реакцію соцмереж на її новий кліп у матеріалі Христина Соловій вкрала мрію тисячі українських дівчат | Прем’єра кліпу й реакція українського фейсбуку. Один з сумнівних ресурсів, з метою збільшити кількість переглядів на своєму сайті, вирішив ще трошки “похайпити” на цій темі й вигадав клікабельний заголовок.
Все б нічого, ми б навіть пройшли повз, якби не коментарі:
В чому тут проблема? Наприклад в тому, що інформація про сімейний стан відомого українського письменника відкрита. Достатньо просто погуглити й можна дізнатися, що у нього є дружина і дочка. Друга проблема — люди досі вірять заголовкам “жовтих” сайтів та не перевіряють інформацію, а в деяких випадках навіть не читають далі ніж заголовок статті. Третя, відсутність “фактчекінгу”. Останнє, найважливіше в інформаційній війні — завжди перевіряйте достовірність інформації не з одного джерела, а за можливістю серед кількох (і добре, якщо там будуть впливові іноземні джерела). Хоча у випадку Жадана і Соловій, це не спрацює.
Отож, щоб ви не опинились в незручній ситуації перед рідними, коханими, колегами й незнайомцями з якими вирішили подискутувати на якусь тему, нагадуємо вам сім простих правил інфогігієни:
- Фактчекінгуйте
Завжди перевіряйте джерело, на яке посилається автор. Чи воно надійне? Поставте три запитання до матеріалу, який ви читаєте: “хто?”, “як?”, “коли?”. Інформатор ще б запитав “навіщо?”.
Інфовкид – досить поширене в мережах явище. Хтось вигадав абсурдну і неправдиву новину або нафотошопив світлину й виставив її в інтернеті. Часом провокатори роблять це, щоб інші журналісти та люди, побачивши інформацію і не зробивши фактчекінг (тобто не перевіривши факти), “передали” її далі.
- Аналізуйте прочитане
Поставте собі запитання: “Хто отримає користь, якщо я прочитаю цю статтю?” Зауважте, яка статистика і новини чи допису. Цифри – докази, якими легко маніпулювати й, на жаль, часто саме так і роблять маніпулятори.
- Стежте за тими, хто вже це проаналізував
Інфовкиди можуть бути різні. На щастя, є люди, які “виловлюють” обман і висвітлюють усі подробиці. Наприклад Оксана Мороз, комунікаційниця, відеоблогерка, лекторка та письменниця. Авторка та ведуча радіо й телепрограм з інфогігієни.
Також, є дуже популярний ресурс створений викладачами, студентами та випускниками Могилянської школи журналістики, – сайт Stopfake.org. Принцип роботи платформи полягає в моніторингу російських, українських та європейських медіа, де журналісти шукають потенційно неправдиву інформацію, перевіряючи факти. 3 2014 року вони спростували близько 3000 фейкових історій.
- Уникайте мови ворожнечі
Її ще називають hate speech. Його суть — висловлювання, які підбурюють людину на щось негативне. Сприяють чи виправдовують расизм, ксенофобію, антисемітизм й інші види ненависти на ґрунті нетерпимости.
- Розділяйте емоції та факти
Дуже часто (майже завжди) в новинах і соціальних мережах апелюють саме до емоції того, хто читає. Ми всі емоційні (особливо зараз, коли в нашій країні війна), і нам легше реагувати на те, що написано чи подано яскраво.
- Уникайте упереджень
Проте, не забуваючи про фільтрування емоції, не слід сліпо вважати, що якась “яскрава” новина — обов’язково фейк. Краще вимкнути це упередження і просто зайвий раз перевірте інформацію. Погодьтеся, стереотипи можуть бути не лише в голові того, хто створює, але й того, хто споживає її.
- Стежте за алгоритмами
Абсолютно всі соцмережі працюють за певними алгоритмами. Вони влаштовані так, щоб затягнути нас і залишити якнайдовше онлайн. Як так?
Ввівши запит у Google, ви залишаєте йому інформацію про те, що шукали. Наприклад, “Христина Соловій нова пісня”. Далі ви заходите в інстаграм і бачите рекламу між сторіс з рекламою її майбутнього концерту. Це називається контекстна або таргетингова реклама. Вона спрямована саме на ваші інтереси зараз. Соціальні мережі аналізують також вашу мережеву активність (лайки, коментарі, репости) і на їхній основі й формується ваша стрічка новин.
На щастя, алгоритмами можна керувати самостійно:
- користуйтеся пошуковою системою для своїх запитів у браузері в режимі інкогніто;
- додавайтеся в групи, підписуйтеся на акаунти та ставте лайки свідомо;
- споживайте інформацію різного типу в різних застосунках. Наприклад, смішні відео – в тіктоку, красиві світлини – в інстаграмі, навчальні відео – на ютубі. Таким чином ви не будете бачити ту саму інформацію на різних платформах.
І не забувайте запитувати себе час від часу — “Для чого я зайшов сюди?”. Коли відкриваєте соціальну мережу і чітко покроково та уважно виконуйте задумане. Головне – не панікувати та не хвилюватися, якщо знову соціальна мережа поглине вас більше, ніж ви планували. Так вони влаштовані.
Остап Микитюк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
