Незграбний, агресивний, одягненого в “ушанку” — так часто зображають ведмедів, як візуальну метафору російського загарбника, але спільного з реальністю у цього символу немає нічого.
Розповідає Інформатор, посилаючись на Центр спадщини Вигодської вузькоколійки.
Мешканці Українських Карпат описують ведмедя, як: цар звірів, господар, бурмило, старий, батько, бортник, вуйко, великий, клишоногий. Як утворилися такі епітети?
“Скоріш за все наші предки помічали схожі риси ведмедів і людей, як ті можуть ходити на задніх лапах. І саме через це вони вважали клишоногого перетвореною людиною, майже родичем”, — діляться працівники центру.
В карпатських лісах ведмідь є найсильнішою твариною, тому його й порівнюють з царем, господарем. За любов навідуватись до пасік і вуликів його назвали бортником.
Ведмеді зазвичай уникають зустрічей з людьми та бажають жити на своїй території у лісі. Проте, коли у лісі харчів бракує, то вони можуть завітати на полонину до овечки, на пасіку до вулика, або й до купи сміття з недоїдками біля села.
Цікаво, що слово ведмідь можливо походить від “той, хто відає мед”. Й справді, його нюх дозволяє відчути аромат смаколика за 8-9 км, а почути дзижчання бджіл може за 5 км. Пасічники, щоб захистити урожай, у Карпатах ставили вулики у суцільній загороді, а на Поліссі — розміщували високо на дереві. Свої способи відлякування мали й вівчарі, вони палили ватру біля загону та шуміли різними голосними інструментами.
Наші предки особливо поважали матір-ведмедицю, бо відданішої немає.
Доглядає своє потомство не один рік, тому поряд з ведмедицею та новонародженими малятами часто бавляться дворічні ведмеді-пестуни. Матір періодично водить своїх дітей поласувати ягодами в лісове “кафе”, або погратися до річки, але за хуліганство може “провчити” справжнім потиличником. Зустріч з мамою-ведмедицею може бути випадковою і водночас небезпечною — захищати своє потомство вона буде до останнього і без вагань.
Ведмежата зазвичай народжуються взимку, або весною у барлозі, де вигодовуються і стають дужими, перед виходом у світ через 2-3 місяці.
Варто пам’ятати, що ведмідь — це жива, реальна тварина, що керується природними інстинктами. Він є рідкісним, найбільшим хижаком Європи та України, який наразі потребує захисту.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
