Військові розуміють, що ворог не залишить у спокої українських громадян, допоки вони не проженуть окупантів силою, тому постійно вдосконалюють свою бойову підготовку, укріпляють позиції та не дають ворогам жодних шансів просунутись хоч на сантиметр вперед.
Розповідає Інформатор, посилаючись на 102 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини.
“Ми повинні бути постійно готовими до будь-якого розвитку подій, тому практично щодня тренуємо свої резерви, — розповідає сержант одного з підрозділів івано-франківської бригади ТрО на псевдо «Коба». — Усі хлопці, яких ви зараз бачите, вже мають бойовий досвід, то ж знають, як себе може найімовірніше поводити противник. Проте його не варто недооцінювати, тому й на тренуваннях відпрацьовуємо різноманітні можливі сценарії.”
Місця для практичних дій прикарпатські військові обирають щоразу нові, щоб не звикати до рельєфу та працювати в нових для себе умовах. Зараз військові більше уваги приділяють штурмовим діям, тренуються виявляти противника на ймовірно небезпечних ділянках та, за потреби, знищувати його, або брати в полон.
“Під час навчань ми використовуємо натовські види тактики та діємо малими штурмовими групами. Також користуємось, поки що на тренуваннях, іноземними видами стрілецької зброї, яку нам надали західні партнери. На відміну від звичного нам «Калаша» чи «покемона» іноземні аналоги є набагато зручнішими та влучніше стріляють. Простіше кажучи, наші воїни повинні вміти користуватись різним озброєнням, виявляти та знати, як знешкодити вибухівку, надавати першу медичну допомогу і, зрештою, успішно виконати бойове завдання.”, — продовжує «Коба».
Сержант познайомився із калушанином, який воює разом із батьком та рідним братом. Раніше вони втрьох працювали на будівництві, а на початку війни всі разом записались у місцеву тероборону. Тоді вони й потрапили до прикарпатської бригади ТрО.
“Найважче було залишати матір одну вдома, — розповідає військовий Віталій. — Та й не дуже вона хотіла нас відпускати. Згодом змирилась. Та найцікавіше те, що вже тут, на передовій, батько зізнався нам з братом, що воював колись в Афганістані. Не розумію, чому раніше він нам цього не розповідав, однак ми пишаємось ним, беремо з нього приклад. Він постійно рветься на передові позиції, ми ж з братом намагаємось або ж відмовити його, або ж виконувати завдання разом, бо ж йому вже за 50.”
Військовий із позивним “Писар” каже, що під час виконання завдань військові завжди продумують різні сценарії та продумують кілька варіантів виконання завдання: “За потреби використовуємо розвідувальний дрон, працюємо малими групами під прикриттям снайперів, використовуємо засоби маскування, Звісно, ми не спецпризначенці, проте маємо знати, як діяти в разі потреби, а стара радянська тактика, ну, скажемо так, надто стандартна, передбачувана і завдає окупантам, самі знаєте, яких величезних втрат. Треба діяти креативно та максимально злагоджено, аби зберегти життя своїх побратимів.”
Також військові відпрацьовують й інші елементи тактичних дій, та вони, як то кажуть, вже не для журналістського ока.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
