Інформатор Калуш

ЖИТТЯ

“Близько сотні випадків меланоми шкіри за рік” — статистика захворюваності на Прикарпатті

Якими є основні фактори ризику, та який показник захворюваності на меланому шкіри в Івано-Франківській області?

Розповідає Інформатор, посилаючись на Івано-Франківську обласну державну адміністрацію.

Про меланому шкіри та загрозу захворювання розповідає хірург-онколог Прикарпатського клінічного онкологічного центру, доктор медичних наук, професор кафедри онкології ІФНМУ Володимир Голотюк.

Меланома — це злоякісна пухлина, яка розвивається з меланоцитів (це пігментні клітини, що продукують меланін), найчастіше на місці попередньо існуючих невусів (родимок) або на видимо незміненій шкірі. Найчастіше пухлина локалізується в шкірі, та іноді на сітківці ока або на слизових оболонках.

“Меланома є однією з найнебезпечніших пухлин через здатність стрімкого непрогнозованого метастазування. Вона є причиною 75 % смертей, пов’язаних з новоутворами шкіри, при тому, що частка її становить лише близько 5 % від уперше виявлених злоякісних пухлин шкіри.”, — каже Володимир Голотюк.

У кого меланома виникає частіше?

За статистикою (1,3:1,0) — у жінок меланома шкіри виникає частіше, ніж у чоловіків. Найчастіше пухлини у жінок виникають на гомілках, а у чоловіків — на тулубі. Та в цілому майже у половини хворих пухлина виникає на нижніх кінцівках, рідше на тулубі (20-30%) та верхніх кінцівках (10-15%) і лише у 10-20% — в ділянці голови й шиї.

Показник захворюваності на меланому в Івано-Франківській області дещо нижчий, ніж в середньому по Україні та становить 5,4 випадку на 100 тис. населення. В Україні щороку виявляють 2,5 тисячі нових випадків, і близько сотні з них — на Прикарпатті. Кожного року від меланоми шкірі в Україні помирає близько 850 хворих, при цьому 10% з них помирають до 1 року після встановлення діагнозу.

Основні фактори ризику меланоми шкіри:

  • найважливішим фенотипічним фактором ризику є шкіра, схильна до виникнення сонячних опіків, а також світлі очі, світле волосся та рожеві веснянки;
  • наявність в анамнезі сонячних опіків;
  • надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання (може впливати навіть одноразове ураження);
  • обтяжений сімейний анамнез;
  • меланомонебезпечні невуси (70% з яких вроджені, 30% — набуті);
  • травматизація невусів;
  • особливості харчування (високе споживання білків і тваринних жирів, регулярний прийом алкоголю).

Основою раннього виявлення меланоми чи високого ризику її появи є регулярне самообстеження шкірних покривів та дерматоскопія.

Визначити основні ознаки малігнізації невуса можна за так званою “абеткою меланоми” — “ABCD”:

  • Asymmetry — одна половина меланоми не співпадає з іншою;
  • Borders irregularity — нерівномірність і/або нечіткість, торочкуватість країв утвору;
  • Color variegated — неоднорідне нерівномірне забарвлення утвору із поєднанням різних кольорів;
  • Diameter — діаметр — меланома має діаметр більш як 6 мм і більше;
  • Evolution — еволюція, зміни в часі — наявний анамнез будь-яких патологічних змін невуса в динаміці: зміни розмірів, забарвлення, форми, симптомів (свербіж, біль, поколювання), поверхні (особливо мокнуття і кровоточивість).

«При появі подібних симптомів в ділянці родимки пацієнту слід негайно звернутися до лікаря-онколога. При меланомах не рекомендують робити пункцію або часткову біопсію, тому що найменша її травма може сприяти швидкій генералізації процесу. Для уточнення діагнозу проводять цитологічне дослідження відбитка з поверхні пухлини за наявності виразки, а в інших випадках первинний діагноз встановлюють за клінічними даними. При правильному застосуванні ефективність огляду за допомогою дерматоскопа зростає в 9 разів порівняно з обстеженням неозброєним оком», — повідомляє лікар.

Онкологи попереджають, що в жодному разі не варто займатися самолікуванням пігментних новоутворень шкіри, бо це може бути небезпечним для життя.

Найбільш кваліфіковані діагностику та лікування меланом в Івано-Франківській області  проводять у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі.

Віталіна Костів

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у FacebookTelegramTikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com

Нагору