Калуш – місто непересічних особистостей, які своїм життям та працею примножували та продовжують примножувати славу нашого міста. Одними із таких калушан була родина Фельчинських, що займалася виливанням дзвонів.
Почнемо із того, що історія дзвоноливарства у Калуші налічує понад два століття. Якщо бути точним, то у 1808 р., Міхал Фельчинський відкриває у нашому місті власну ливарню дзвонів, що робить її однією із найстаріших у Галичині. Проте, заклад із постійним осідком відливання дзвонів у Калуші відкрив вже його син Міхал у 1854 р. Від самого початку і протягом усієї своєї діяльності у Калуші ливарня дзвонів стала символом міста, про яке було відомо по всіх куточках Європи та навіть за океаном. Відомо, що дзвони свого часу були відправлені до США, Франції, Білорусі.
Про майстерність та світову славу свідчить той факт, що у 1936 р. Фельчинські на замовлення Папи Пія XI відлили три дзвони для парафії Морочне біля Пінська. Зараз це селище знаходиться у Рівненській області за 47 км від білоруського Пінська. Виготовлення дзвонів було профінансоване особисто папою Пієм XI.
Дзвони вилиті Фельчинськими на замовлення Папи Римського Пія XI як подарунок парафії Морочне біля Пінська.
На дзвонах, вилитих на замовлення папи, калуські ливарі нанесли наступний текст: “Буде отара одна й Один Пастир. Подарунок Святішого Отця Пія ХІ своїм дітям парафії Морочне біля Пінська”. Також, якщо краще оглянути дзвони можна побачити портрет Пія ХІ.
Неабияка слава калушан, спонукала пройдисвітів на певні кроки, так би мовити, скопіювати оригінальну дзвоноливарню і привласнити історію та честь Фельчинських. Відтак у 1936 р. у Станиславові відкрилася ливарня дзвонів т.зв. Вільчинських та Фельчинських. Насправді псевдо фірма не мала відношення до калуських ливарів дзвонів, але прагнула перетягнути ковдру на свою сторону, щоб отримати клієнтів.
У львівській газеті Діло за 12 квітня 1936 р. знаходимо повідомлення про спростування братами Фельчинськими відношення до цієї псевдоконтори:
“До Всечесніших урядів та комітетів церковних.
Наша фірма дістала останніми часами багато запитів про наше відношення до новоповсталої в Станиславові ліярні дзвонів під фірмою Вільчиньскі й Фельчиньскі, що їздять від села до села, розпихаючи де тільки вдається свої вироби.
Отже, заявляємо, що з названими людьми нас нічого не лучило і не лучить.
Дивним дивом фірма ця повстала на тому самому місці, де недавно була фірма Магас і С-ка здемаскована в часописах, а за якою окри валися два жиди Ізраель і Ляйб Бергери.
Врешті подаємо до ласкавого відома, що поза нашими осідками Калушем і Перемишлем більше ніде не маємо ніяких робітень, ані складів і загалом з іншими ліярнями дзвонів ніякі звязки нас не лучать,
З належною пошаною
БРАТЯ ФЕЛЬЧИНСЬКІ
Ліярня дзвонів
КАЛУШ або ПЕРЕМИШЛЬ”.
Витяг із газети «Діло» (Львів, випуск № 81) за 12 квітня 1936 р.
Навіть повідомлення про непричетність Фельчинських до псевдо фірми зі Станіславова, не завадило останнім продовжувати діяльність, адже через два роки, в повідомленні “Діла” за 24 вересня 1938 р. йдеться про участь обох фірм на волинських торгах:
“Бачив я український напис ще тільки коло виставлених дзвонів ф-ми Вільчинський і Фельчинський (Станиславів). Брати Фельчинські з Калуша і Л. Фельчинський з Перемишля мали написи польські, хоч дзвони призначені до церков, бо з українськими текстами”, – йдеться у повідомленні очевидця.
Витяг із газети «Діло» (Львів, випуск № 211) за 24 вересня 1938 р.
Повертаючись до оригінальної Дзвоноливарні Фельчинських, то станом на 1938 р. управління усіма осередками дзвоноливарні було наступним:
- Власниками дзвоноливарні у Калуші були Ян Фельчинський (1884– 1947 pp), Михайло Фельчинський (1878–1938 рр.) та Каетан Фельчинський (1896–1954 pp).
- Керівниками філії дзвоноливарні у Перемишлі були: Едвард Буцяк, Людвік Фельчинський (1873–1953 pp., директор) та Алоїзій Кендзельський
- Представниками калуської та перемишльської фірм були Тадеуш Рерінг та Казимир Кжижановський.
Керівництво дзвоноливарні Фельчинських у Калуші та Перемишлі у 1938 р.
В нашому місті виливання дзвонів занепало, проте спадщина братів Фельчинських живе й досі у Перемишлі, куди було перенесено осередок у 1947 р. Саме він зараз й виливає дзвони.
Ми знаємо, що історія виливання дзвонів сім’єю Фельчинських розпочалася саме із Калуша.
Далі буде…
Ярослав Куцій
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
