Раніше ми розповідали вам що робити у випадку, якщо ваша дитина потерпає від булінгу. Сьогодні ми розкриємо суміжну тему — разом з психологинею розповімо як діяти, коли ваша дитина кривдить інших.
Розповідає Інформатор.
Булінг — це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
“Часто булінг плутають з конфліктом чи сваркою. У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: кривдник або переслідувач, жертва, або той кого переслідують та спостерігачі. Булінг — це та ситуація, яка повторюється часто”, — пояснює психологиня Іванна Гусениця.
Читайте також: “Як боротися з булінгом? Ніяк?” — що про це думають калушани | ОПИТУВАННЯ
ЩО ВВАЖАЮТЬ ПРИЧИНАМИ БУЛІНГУ?
— Причини булінгу можуть бути найрізноманітніші: зовнішність, одяг, статус в соціальних мережах, інші погляди, інші думки, та навіть картавість чи шепелявість… Приводом може стати будь-що.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ.
— Слід пам’ятати, що ситуації індивідуальні. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього — починайте розмову з дитиною. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
Ми часто говоримо про дитину, яку кривдять. Та дуже мало про кривдників. Кривдниками часто виступають діти, які так чи інакше тоже є травмованими. Булінг – різновид насильства. Якщо дитину не зупинити, то ми не знаємо, у що може перерости її поведінка і якими можуть бути наслідки. Є певні рекомендації, як діяти в таких випадках, але варто пам’ятати про те, що ситуація завжди індивідуальні.
- відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотиви такої поведінки;
- поясніть дитині, що за вчинення цькування загрожує адміністративна відповідальність;
- чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, однак не погрожуйте покараннями. Повідомте, що будете спостерігати за її поведінкою;
- проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять зі шкільним психологом — агресія може бути ознакою емоційних проблем.
Зауважте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння. Зазначу, що за малолітнього або неповнолітнього кривдника відповідальність несуть батьки або особи, які їх заміняють. Особиста ж відповідальність наступає з 16 років.
ВАЖЛИВО
— Батькам дитини, яку кривдять, варто пам’ятати, що не слід самим вияснювати стосунки з дитиною, яка виступає кривдником. Краще звернутися до вчителів, дирекції школи чи психолога. Якщо є потреба, можна звернутися до представників поліції. Не для того, що б залякати чи покарати. А щоб роз’яснити наслідки і відповідальність за дії.
Спитайте, яка саме ви можете допомогти, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
Віталіна Костів
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
