Сьогодні будемо ностальгувати, згадувати, повертатися думками й почуттями до приємних моментів та просто споглядати красу. Сьогодні, в останній день року, ми збираємо усі наші фоторепортажі-підсумки в один матеріал та спостерігаємо за плином часу, зміною погоди та покращеннями й відстежуємо, виокремлюємо важливе.
Пише Інформатор.
Січень
У січні Інформатор повернув щомісячну рубрику фоторепортажів. Фотографували тоді різне: відсутність снігу (і таке буває), рештки лавочок й ринок.
Лютий
У наш чорно-білий об’єктив у лютому втрапило кілька “апокаліптичних” відрізків й кутів міста. Цьому, звісно, посприяла похмура погода, але ми вирішили додати ще й поетичні рядки унікального калуського поета — Богдана Рубчака.
Березень
Це той момент, коли усе тільки зароджувалось й народжувалось. Струмки незвично гучно шуміли, пташки тішили співом, а сонце дарувало неймовірний настрій.
Квітень
Із березнем у квітня — контраст. Небо на світлинах наче із накладеним фільтром…
Зависнути над втомленим містом
Секундою, каплею, кармою,
Травмою, подихом, поглядом,
Стати дном,
цього небесного моря.
Травень
Тоді травень видавався чи не найскладнішим місяцем від початку року. Все ж, Інформатор шукав красу у всьому, бо “навіть після найтемнішої ночі настає світанок, а сильний дощ закінчується веселкою”.
Червень
Одного червневого дня, покинувши офіс після роботи, ми взяли в руки фотоапарат і зупинилися… щоб спіймати життя нашого коханого міста в незвичайних деталях. Звертайте увагу на дрібниці — іноді в них можна віднайти дуже багато сенсів.
Липень
Грів і тішив своїми яскравими їдкими барвами липень. Й Інформатор радо фіксував миттєвості.
Серпень
Останній місяць літа ще довго нас не відпускав — чудова погода тоді протрималась до середини вересня. А серпень ми запам’ятали й згадуємо з приємною ностальгією.
Вересень
Цього вересня ми ловили хмаринки “за хвіст”. Небо співало: кольори з блакитних переходили в ніжно-рожеві, а інколи — в барви “максимальної яскравості”.
Жовтень
Ну погодьтесь, жовтень сам на себе не схожий… Кращої погоди в осінню пору, мабуть, й не було ніколи.
Листопад
В листопаді ми Калушу читали вірші. Бо щороку, в останній місяць осені, тонкою червоною ниткою кожен день наші думки прошиває один вірш легендарного сучасника й поета — Сергія Жадана. Тож ми читали й фіксували.
Грудень
Врешті, замикаємо коло ностальгії. Бо грудень поки можемо вловити власними очима. Але кадри на пам’ять ми вам все одно покажемо.
Віталіна Костів
