ІПСО, мабуть, вже ні для кого не є чимось новим. Багато людей усвідомлює, що війна з росією триває не тільки на фізичній території нашої країни, але й на просторах інтернету. Та, на жаль, залишається доволі багато тих, хто попри обізнаність, втрапляють на гачок дезінформації. Що більше, в такі непевні й тривожні часи кожен з нас піддається емоціям. Це нормально. Але уважність і фактчекінг ніхто не скасовував.
Сьогодні Інформатор наочно розповідає про факти маніпуляцій та грі на емоціях стосовно калушан та нагадує про важливість критичного мислення в ці непрості часи.
Нагадаємо, що ІПСО розшифровується як інформаційно-психологічна операція. Під це визначення можна віднести й дезінформацію пропаганду, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії в тилу та кібератаки.
Найголовнішими маркерами маніпуляцій та можливих фейків у соцмережах можна виділити:
- підозрілі екаунти, з яких поширюється інформація;
- неймовірна, шокуюча інформація;
- хвилеподібне поширення певного повідомлення;
- відсутність посилань на першоджерело;
- або ж навпаки, посилання, які спрямовують вас на дивні групи в соцмережах чи сумнівні сайти.
А тепер гляньте на ці скріншоти:
І, ні, це не скарб) Тут і підозрілі екаунти, і сумнівні назви “медіа”, які поширюють новини, і маніпулятивні речення, які змушують вас засумніватися у неправдивості, і, що дуже важливо, дивні посилання. Словом, за допомогою отаких цинічних маніпуляцій багато телеграм каналів збирають собі аудиторію, можливо, навіть не усвідомлюючи, що допомагають цим нашому ворогу.
Давайте ближче глянемо куди веде посилання на новину “Кореспондент Калуш”. Явно, не на перевірене джерело інформації, яке стосується новин у нашому місті:
Рекомендуємо уникати такі новини, оскільки ви можете не тільки натрапити на спільноту в соцмережі з сумнівним наповненням, але й потрапити на фішингу ресурси шахраїв. Про наслідки останнього ми часто пишемо в рубриці ТРЕШ.
Як уникнути маніпуляцій?
- По-перше, запитай себе “яку емоцію я відчуваю, коли бачу це повідомлення?”.
Якщо ви емоційно реагуєте, то велика ймовірність, що перед вами ІПСО. В цьому випадку заспокойтесь, відволічіться на 30 секунд він побаченого, абстрагуйтеся і прочитайте побачене ще раз. Тепер емоція стихає і ви бачите, що вами хочуть зманіпулювати.
- По-друге, коли ви бачите новину перед собою, то запитайте себе наступне: Чи відповідає ця інформація на такі питання: Хто? Що? Коли? Як? Чому? Де сталася подія?
Нам журналістам, ці питання дають перевірити, уточнити, дізнатися, чи насправді ця подія відбувалася. Мають бути вказані конкретне прізвище чи дата, цифри, посилання на джерела, звідки ця інформація взялася.
- По-третє, можна перевірити інформацію в інших медіа, інших джерелах. Якщо є офіційна статистика, то можна зайти на офіційні сайти державних чи місцевих органів влади, чи на офіційні ресурси інших установ, і подивитися, чи є там ці новини, опубліковані дані. Також перевіряйте світлини за допомогою, наприклад, “Google Зображення”, або ж “Tineye” – сервісу зворотного пошуку зображень. Він показує, де фотографія була вперше опублікована в інтернеті, чи застосовувалися до неї якісь графічні редактори, чи змінювали її.
Але навіть до застосування онлайн-інструментів, варто бути уважними до ілюстративного матеріалу, бо невідповідності інколи можна побачити неозброєним оком.
- І на останок — фільтруйте інформацію, яку споживаєте. Ми, як безпосередні споживачі інформації, маємо велику силу у впливі на соціальні мережі. Тож обирайте джерела інформації з репутацією, діліться з друзями лише тим, що ви перевірили та вважаєте достовірним.
І пам’ятайте про важливість критичного мислення в онлайн-середовищі. Це допоможе нам уникнути попадання під вплив маніпулятивних заголовків і сприятиме створенню більш об’єктивного та збалансованого інформаційного середовища.
Остап Микитюк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
