Мешканці Пійла власними силами чистять узбіччя та дбають про благоустрій. Але зараз стикнулися з проблемою: палити сухе гілля дерев і траву не можна, а вивозити — дорого. Як бути?
У ситуації розбирався Інформатор.
Минулого тижня на в’їзді в село Пійло кілька людей випалювали чагарники й суху траву біля канави. З точки зору закону — це адміністративне порушення, яке грозить штрафом.
Так, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, про який регулярно нагадує головне управління ДСНС в Івано-Франківській області, за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено накладання штрафу від 3 060 до 21 420 грн, а ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природного-заповідного фонду, передбачають штраф від 6 120 до 30 600 грн. Якщо дії призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значні площі, передбачено штраф від 4 590 грн до 30 600 грн.
Але мешканці села разом зі старостою закликають подивитися на проблему ширше.
Того дня, запевняють мешканці Пійла, вони спалювали сухі гілки, які вирубали ще торік. Вогонь не міг поширитися поза канаву, бо вона з водою, а з протилежного боку було кілька чоловіків, готових у будь-яку мить погасити полум’я.
“Цей канал був такий зарослий, що його видно не було. Ми стільки праці вклали, щоб вирізати те все”, — каже один із активістів.
Староста села Галина Гелега додає: торік мешканці села власними силами розчистили узбіччя траси. Зробити це було дуже важливо, адже хащі обмежували оглядовість дороги, якщо на неї виїжджати з бокових вулиць. У кущі нерідко щось жбурляють із машин, що проїжджають, або й пішоходи… А крім того, у зарослях і плазуни різні плодилися…
“Того року нам спалювати не дозволили. А зараз ми побачили, що всі ті гілки вже починають приростати до землі й нові виростають. Ще рік — і знову те саме буде. Шкода праці людей”, — наголошує староста.
За її словами, порадившись з фахівцями та міською радою, було вирішено контрольовано спалити гілки. Чому не вивезти? Галина Гелега пояснює: це дрібне ріще — габаритне. На один причеп трактора точно не влізло б, а кілька “рейсів” виллється бюджету в якусь суму коштів. А їх можна використати, наприклад, на підсипку якоїсь вулички щебенем.
“Це не раціонально. Я думаю, що нічого такого страшного ми не зробили. Підконтрольно спалили і не завдали шкоди природі… В тих хащах нема тварин, хіба слимаки, які лише шкоди завдають. Хіба це злочин, що ми почистили комунальну територію від гілля? Не розумію, чому гілки дерев відносять до рослинності. Закони пишуть певно ті люди, які не живуть у селі й не розуміють цієї проблематики”, — нарікає Галина Гелега.
Загалом мешканців села сам факт виходу публікації образив, як і питання штрафу, яке виникло у цій ситуації. Люди нарікають на дорожників, які мали би і траву викошувати вздовж доріг, і з чагарниками боротися, але не роблять цього. А також — показують купу хмизу край дороги, в яку вже хтось підвіз сіна, а поруч і сміття видніється. І це, кажуть, ще трохи і буде смітник.
І так — уздовж дороги. Ще гірше може бути, якщо той хмиз почати кудись локально звозити.
“Роками ми палили гілки і ніхто за це не штрафував. От вичищає сад людина, наприклад, 30 яблунь підрізала. Де вона має діти ті гілки? Якщо вона це спалить у себе на городі, то що тут такого?” — апелює староста.
“Пробували компостувати, — розповідає мешканка села Іванна Мельник. — Торік все, що пообрізала на своєму подвір’ї та в саду, поскладала на купу. Не спалювала. Але зараз воно мало того, що має дуже непривабливий вигляд, а ще і стало прекрасним середовищем для розмноження слимаків і гадюк. Це не вихід. Куди мені дівати те гілля?”
Попри те, що спалили лише невелику частину з того, що наскладано на узбіччях дороги, мешканці Пійла вирішили поки що більше нічого не знищувати вогнем. Планують глибше розібратися із законодавством, а, можливо, ініціювати звернення до вищих органів влади з тим, щоб звернути увагу на проблему та, наприклад, відмежувати питання спалення сухих гілок дерев від іншої рослинності.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
