Справедливість безсила? Шевченківський суд Києва закрив одну із справ Майдану

Справу щодо розгону протестувальників 30 листопада та 1 грудня 2013 р. закрили через… закінчення строку давності справи.

Ділиться Інформатор, покликаючись на Цензор.NET

Йдеться про те, що Шевченківський районний суд міста Києва, 24 травня, закрив одну із справ щодо розгону мирних протестувальників, що відбувся наприкінці листопада та на початку грудня 2013 р. Відомо, що з усіх підозрюваних зняли усі обвинувачення та скасували арешт з їхнього майна. Попри заперечення потерпілих у справі, суд став на сторону обвинувачених.

Фото: Цензор.NET

Судове засідання повинне було розпочатися о 9 ранку, але через повітряну тривогу початок розгляду затягнувся і розпочався майже о 10 ранку. Втім, воно тривало не більше години. Суддя Віталій Ціптик зачитав клопотання, потерпілі висловилися проти закриття справи, а лава підсудних – за.

Однією із потерпілих у цій справі є Любомира Кеплер, яка напередодні розгону мітингувальників 30 листопада повернулася до Києва із Німеччини. В ніч розгону, беркутівці зламали їй руку, тому вона змушена була до ранку ховатися у Михайлівському соборі. Саме вона у п’ятницю, 24 травня, вимагала від судді, що веде цю справу, зважити на пам’ять тих, хто був на Майдані, потерпілим у цій справі, а потім загинув в боротьбі за волю України, як Роман Ратушний.

Потерпілі у справі вимагали не закривати цю справу, адже за словами іншого потерпілого у даній справі, майданівця Сергія Колоші, це може призвести до зневіри в українське правосуддя, що в майбутньому може перерости у самовільний суд Лінча.

“В минулі роки мало місце багато зривів – хтось захворів, той у відрядженні, той без адвоката. Засідань було багато, лише за 30 листопада майже 80 потерпілих, дослідити треба було багато матеріалів. Суди не так і часто призначали. Плюс ці зриви”, – ділиться Сергій Колоша на питання судді, чому у залі суду присутні лише двоє потерпілих у справі.

Власне мова йде про те, що більшість потерпілих втратили віру у справедливість та відповідне покарання для винних. Хтось, за словами майданівця, зараз перебуває на фронті і взагалі 10 років розгляду справи забирає багато сил та енергії.

Українська правозахисниця, адвокатка Вікторія Дейнеко зауважила, що у суді розглянули усі докази, але опитали 20 із 140 потерпілих. Водночас, Сергій Колоша, нагадав, що в ніч розгону євромайданівців 30 листопада, близько 250 беркутівців були підлеглими підсудних Дидюка та Тягнирядна. Очікуючи рішення суду, він сказав журналістам наступне щодо осіб на лаві підсудних:

“І вся ця маса, яка гнала людей, не могли не керуватись одним з начальників, а ним був Олег Мариненко”, – говорить євромайданівець

Однак, суддя Віталій Ціптик прийняв рішення, згідно якого, один із командирів “Беркуту” – Олег Мариненко та його заступники – командири київського “Беркуту” – Андрій Дидюк та Андрій Тягнирядно, а також командири 3-ї та 4-ї рот Євген Антонов і Юрій Шевченко не отримають вирок суду.

Фото: Цензор.NET

Більше того, жоден із них не дав коментарів журналістам, а сам Олег Мариненко почав погрожувати одній із присутніх журналісток.  Адвокати планують оскаржувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва у Європейському суді з прав людини, хоча й розуміють, що на це підуть додаткові роки.

Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08