Довкола калуської автобусної станції кояться дивні речі. Можна, звісно, опустити той факт, що її збудували меншою, аніж обіцяли громаді, а відкривають якось поспіхом і неорганізовано… Але набір працівників через Івано-Франківськ та статті в обласній пресі, що мають ознаки замовності, — насторожують. Ще більше дивує інше: в місті створене комунальне підприємство “Калуське підприємство автобусних станцій”, яке мало “опікуватися” автостанцією та відповідно — заробляти для громади. Але у квітні цього року в Івано-Франківську з’явилося підприємство з назвою ТзОВ “Калуське підприємство автобусних станцій”. І саме на цю “товку”, як свідчать сьогоднішні квитки із нової автостанції, платять пасажири. Що це все означає і чи не залишиться громада Калуша ошуканою?
Інформатор спробував розібратися у ситуації.
Що хочеться зазначити одразу: три роки тому, коли вся ця історія лише починалася, інвестор під соусом “приватно-державного партнерства” зайшов на доволі вигідних умовах. Йому, як мінімум, не потрібно було вигравати конкурсу на оренду землі (і відповідно — платити за землю увесь цей час, а це, вірогідно, сотні тисяч гривень). Натомість, пообіцявши громаді красиву простору автостанцію, бізнес зайшов у будівництво комерційних площ, на яких тепер зароблятиме. Сьогодні цього вже замало?
Зараз, коли постало питання роботи автостанції, почалися рухи, які мають ознаки рейдерського захоплення комунальної власності. Громаді передали приміщення автостанції і землю для її обслуговування, а от самі послуги, які вона має надавати (і за які отримуватиме прибуток), ймовірно, хоче надавати інша фірма — не комунальне підприємство міста.
Автостанція запрацювала
Сталося це в суботу. Офіційно — у тестовому режимі, що триватиме, як каже директор КП “Калуське підприємство автобусних станцій” Мар’ян Рисей, два-три тижні.
Інформатор на нову автостанцію приїхав вранці 3 серпня. Близько 10-ї тут було вже чимало людей, які купували квитки чи сиділи на лавочках в очікуванні свого рейсу. Були автобуси на Івано-Франківськ та села в межах Калуського району, з таких, що міжобласні, побачили лише рейс Долина — Тернопіль. З міжнародних — жодного.
Всередині автостанції місця виявилося не дуже багато. Туалети — не працюють. На них висить лаконічне оголошення “Ремонт”. Тож, перше ж нарікання від людей: обіцяли ж належні умови!
Під касами — незначні черги і навіть крик: одна із пасажирок відверто обурюється, що тривалий час чекала на автобус Калуш — Івано-Франківськ на зупинці по вулиці Героїв України, бо там — жодного оголошення про те, що з нинішнього дня відбулися якісь зміни і рейси звідтіля вже не курсують.
Що це дійсно так — підтвердження на фото, які зробив Інформатор згодом:
На вулиці Героїв України, жодного оголошення справді немає. Щоправда, тут за “глашатаїв” — таксисти: щойно наближаємося до зачиненої каси, вони сповіщають: тут уже нічого немає. Та детально розповідають, куди йти і де шукати маршрутку на Івано-Франківськ…
З водіями цих маршрутів спілкуємося вже на новій автостанції. Вони кажуть, що для них принципово нічого не змінилося, а пасажири — звикнуть, адже для них змінюється лише початкова і кінцева точка відправлення.
З “франківськими” маршрутками так і є, а от кого дійсно торкнуться зміни, то це пасажирів із ближніх сіл, в тому числі — сіл громади. Про це — в окремому матеріалі згодом.
У пасажирів загалом у перший день враження — двоякі: лиш би порядок був, кажуть одні, акцентуючи, що в дощ чи сніг буде де сховатися; інші, навпаки, незадоволені та кажуть, що до автостанції добиратися їм буде незручно. Практично всі з опитаних людей зауважили, що ціна квитка залишилася такою ж, як була.
Квиток: про що він розповість?
Відповідно до законодавства, є перелік обов’язкових послуг, які має надавати автостанція пасажирам (продаж квитків, інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки, користування приміщеннями для очікування поїздки та громадськими вбиральнями тощо). За надання цих обов’язкових послуг з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягують автостанційний збір. Він входить до вартості квитка. А його розмір визначається у відповідності до класу автостанції та вартості проїзду.
Ось приклад на основі реального квитка: вартість білету з Івано-Франківська до Калуша — 80 гривень. У цій сумі 10 гривень та 47 копійок — це якраз станційні послуги. Це — 13% від ціни квитка. На квитку є також інформація про надавача послуг — ТзОВ “Гранд вокзал-2”. Запам’ятайте цю назву, бо ми до неї ще повернемося.
Вартість поїздки у зворотному напрямку, себто з Калуша до Івано-Франкіська, — аналогічна. Щоправда, замість квитка пасажирам дотепер видавали електронні ваучери. Тут уже розрахунок вартості не розписаний. Вірогідно тому, що автостанції на вулиці Героїв України як такої не існувало, а, отже, і станційний збір брати ніби як не можна. Але ж вартість квитка та сама. А на ньому, до слова, зазначено уже ТзОВ “Гранд вокзал”.
Якщо на прикладі лише цього одного рейсу до Калуша станційний збір з одного квитка (10,47 грн) помножити на приблизну кількість місць в автобусі (нехай 20) та на кількість рейсів в межах одного дня (50), то отримуємо суму 10 470 гривень. Це —приблизно 300 тисяч гривень за місяць. І це — лише один напрямок: Івано-Франківськ — Калуш. Але з тієї ж автостанції до Калуша їде ще низка інших автобусів. За даними ticket.bus.com.ua, в межах одного робочого дня їх близько 170! Тобто доводити, що автостанції мають непогані надходження і як бізнес виглядають привабливо, далі немає сенсу — все очевидно.
Що ж у сьогоднішніх квитках, які отримують пасажири на новій автостанції? На перший погляд, все гаразд: квитки фіскальні з чітким зазначенням всіх необхідних відомостей. У касі, до слова, є можливість розрахуватися готівкою або через термінал. Але:
- по-перше, в квитку вже враховані послуги автостанції (орієнтовно 13%), хоча відповідного рішення виконавчий комітет Калуської міської ради ще не приймав, а отже і брати ці кошти немає підстав;
- по-друге, надавачем послуги зазначено не КП “Калуське підприємство автобусних станцій”, а ТзОВ “Калуська автобусна станція”. Перше є комунальним підприємством, друге — приватним і зовсім не калуським.
Кому ми платимо?
Юридична особа з назвою Товариство з обмеженою відповідальністю “Калуська автобусна станція” фактично з’явилася 19 липня цього року. Втім, сталося це після другого перейменування компанії, зареєстрованої раніше.
Так, згідно з інформацією, яку дає YouControl, сама фірма зареєстрована в Івано-Франківську 7 грудня 2023 року. Щоправда, тоді назва була ТОВ “ГРАНД ВОКЗАЛ КАЛУШ”. У квітні компанію перейменували й вона отримала назву ТзОВ “Калуське підприємство автобусних станцій”. У Калуші з такою назвою на той час, нагадаємо, вже було КП. А в липні компанію перейменували знову. Тож, в реєстрі тепер вона має назву Товариство з обмеженою відповідальністю “Калуська автобусна станція” (ТОВ “КАЛУСЬКА АС”). І саме ця назва зараз фігурує у квитках калуської автостанції.
Керівником цієї ТзОВ-ки вказано Колосовського Олександра Віталійовича. У відкритих базах даних інформації про нього обмаль. Відомо лише, що він є також керівником ТзОВ “ГРАНД ВОКЗАЛ КОЛОМИЯ”, яке було зареєстроване у травні 2023 року. А віднедавна очолює ще кілька компаній з практично однойменними назвами:
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГРАНД ВОКЗАЛ-3” — зареєстроване 19.06.2024 року
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГРАНД ВОКЗАЛ-4” — зареєстроване 19.06.2024 року
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГРАНД ВОКЗАЛ-5” — зареєстроване 08.07.2024 року
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГРАНД ВОКЗАЛ НАДВІРНА” — зареєстроване 23.07.2024 року
З подібними назвами є ще дві компанії: ТОВ “ГРАНД ВОКЗАЛ БОГОРОДЧАНИ” і ТОВ “ГРАНД ВОКЗАЛ ІФ”. Зареєстровані вони у вересні 2023 року, але їхнім керівником є інша особа — Броніцький Микола Степанович.
Кінцевими бенефеціарними власниками всіх цих “грандвокзалів” (у тому числі — і ТОВ “Калуська АС”) є Броніцький Микола Степанович та Воєвода Володимир Володимирович.
Не факт, але вірогідно, що Микола Броніцький — це підприємець, який балотувався до Івано-Франківської міської ради від “Платформи громад”.
Скриншот із відео кандидата від 14 жовтня 2020 року
У передвиборчій агітації він позиціонувався як волонтер і підприємець. У медіа підкреслювали його діяльність у БФ “СИЛА ДОБРА ІФ”. У переліку засновників цього фонду Миколи Броніцького немає, але є Воєвода Володимир Володимирович.
Публічної інформації про нього також немає. Відомо лише, що Володимир Воєвода — у числі засновників 12-ти компаній, в назвах яких є слово “ГРАНД”. Практично всі вони (окрім “ГРАНД ВОКЗАЛ БОГОРОДЧАНИ”, яка зареєстрована на вулиці Шевченка, 46А в Богородчанах) зареєстровані за спільною адресою: вулиця Промислова, 25 в Івано-Франківську. ТзОВ “Калуська автобусна станція” раніше мало за цією адресою окремий офіс, але 20 червня “переїхало” на вулицю Ринкову, 7а в Калуші. Ще одна юридична особа, яка зареєстрована за тією ж адресою в Івано-Франківську (але окремий офіс) — БФ “СИЛА ДОБРА ІФ”.
А тепер — трохи історії
Навесні 2021 року в Калуші створили нове КП — “Калуське підприємство автобусних станцій”. Уже тоді йшлося, що рішення пов’язане з наміром збудувати в місті нову автостанцію, адже діюча (на вулиці Героїв України, яка на той час називалася вулицею Пушкіна) не має офіційного статусу автостанції і не відповідає жодним нормам.
“Розглядається можливість державно-приватного партнерства з тим, щоб можна було залучити інвестиції, приватні інвестиції, для того, щоб можна було розв’язати ці проблемні питання”, — доповідав під час засідання сесії міської ради 25 березня 2021 року начальник управління економічного розвитку міста Юрій Соколовський.
“Коштами міського бюджету ми не потягнемо будівництво автостанції. Було звернення певних інвесторів, що вони можуть це взяти, але, щоб затягнути ці кошти, відповідно має бути створене комунальне підприємство… І, коли воно буде створено, то ми зможемо чітко сказати, що воно відповідає за зали очікувань, наприклад, а приватне — дивиться за благоустроєм і так далі. Щоб був один ґазда і тим займався. Ось така ідея цього всього”, — зазначив на тому ж засіданні міський голова Андрій Найда.
Не зовсім погоджувалася на той час з такою ідеєю депутатка Руслана Вайда, яка з 2008 до 2020 року була заступницею міського голови з комунальних питань. На її думку, створювати нове КП не було сенсу, можна було під ці функції використати, до прикладу, КП “Екоресурс”. Підприємство, нагадаємо, відповідальне за систему поводження з твердими побутовими відходами, але водночас ось уже кілька років як займається пасажирськими перевезеннями на міських (комунальних) автобусних маршрутах загального користування.
Скриншоти з засідання сесії
Але нове КП таки створили і вже незабаром передали йому земельну ділянку на вулиці Ринковій, 5, площею 0,4527 га. В рішенні було вказано, що для будівництва та обслуговування автостанції.
Незабаром у Калуші був оголошений інвестиційний конкурс: повідомили про відбір інвестора для будівництва автостанції з приміщеннями громадського та комерційного призначення.
Передувало цьому рішення виконкому №266 від 28.09.2021 року. У ньому з-поміж іншого зазначено:
- строк будівництва об’єкта інвестування повинен бути не більше 1 року і 6 місяців з моменту отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
- Інвестор здійснює фінансування усіх витрат.
- Після завершення будівництва об’єкт інвестування переходить у власність інвестора, крім площі, яка залишається у комунальній власності Калуської міської територіальної громади.
- У власності Калуської міської територіальної громади залишається автостанція.
- Інвестор зобов’язаний здійснювати будівництво виключно відповідно до затвердженої замовником проектної документації.
Найбільш вірогідно, що інвестиційний конкурс був оголошений лише формально. Адже в результаті був заявлений лише один учасник, який і став переможцем. Логічно припустити, що саме про цього інвестора йшлося на вже згаданій сесії міської ради…
“Із заявкою на участь в інвестиційному конкурсі звернувся один учасник. Комісією опрацьовано його конкурсну документацію, і визначено, що вона відповідає умовам інвестиційного конкурсу. Після ознайомлення з презентацією, представленою учасником інвестиційного проекту, конкурсною комісією у закритому засіданні голосуванням визначено переможця конкурсу приватне підприємство “СТАРВБУД”, яке зареєстроване у м. Калуші”, — йдеться у повідомленні на сайті Калуської міської ради.
Згідно з даними YouControl, зареєстроване підприємство ще у 2000 році. Основним видом його діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель. Керівником підприємства зазначено Башту Ігоря Йосиповича, але серед засновників є ще дві особи: Сташко Роман Васильович та Кузьмичук Олександр Валерійович. Останній має зв’язок із благодійним фондом “Українська єдність”. Зараз цим фондом керує дружина народного депутата Едуарда Прощука від “Слуги народу” — Людмила Прощук. Тож, загалом фонд система YouControl “маркує” як такий, що має відношення до “Групи родина Прощук”.
Щодо Ігоря Башти, то він має стосунок до двох спортивних організацій у Калуші: є в числі засновників ГО “Калуське об’єднання вільної боротьби” (тут також значиться чинний депутат Калуської міської ради від “Слуги народу” Віктор Бербець), і є засновником ГО “Гарда Калуш”. Окрім цього, відомо, що Ігор Башта на останніх виборах балотувався депутатом до Калуської міської ради від партії “Слуга народу”, але у раду не пройшов.
Що обіцяли громаді?
На інвестиційному конкурсі вперше був представлений проєкт майбутньої автостанції. Не кінцевий — лише ескізний, оскільки остаточний мав бути розроблений пізніше. Світлини можна знайти у публікації видання “Вікна”, яке тоді писало:
“За цим документом автостанція — це одноповерхова споруда площею 1175 кв. метрів (забудова близько 26% земельної ділянки). Тут передбачена зала очікування на 113 кв. метрів, адміністративні (зокрема, диспетчерська і квиткові каси) і санітарно-гігієнічні приміщення сумарною площею близько 79 кв. метрів — це те, що в підсумку перейде громаді, тобто власне автостанція.
Площа комерційних приміщень — 937 кв. метрів плюс санітарно-гігієнічні приміщення в комерційній зоні на 46 кв. метрів — загалом близько 84% площ будівлі. Комерційні приміщення після завершення будівництва будуть належати інвестору. Також за умовами конкурсу він має оформити право користування земельною ділянкою, на якій розташована його частина споруди.
На автостанції буде сім платформ для посадки і висадки пасажирів, місця для стоянки автобусів та паркувальні місця для автомобілів, — все це також має облаштувати інвестор. Позаду автостанції — майбутня спортивна арена”.
Далі рішення комісії про переможця інвестиційного конкурсу було затверджено виконавчим комітетом Калуської міської ради. А вже у січні 2022 року дійшло до затвердження договору з інвестором.
В рішенні виконкому про затвердження проєкту інвестиційного договору чомусь не прописали розмірів часток, які мають відійти громаді та інвестору після завершення проєкту. Не було конкретики і щодо розподілу землі. “Вікна” писали про ризик, що інвестор може оформити у власність нерухомість без землі й уникнути оподаткування.
Увесь минулий рік тривало будівництво автобусної станції. Міська рада навіть передбачала фінансування на облаштування приміщень, які використовуватимуть пасажири, робочих місць працівників та на виплати заробітних плат протягом перших двох місяців її роботи (далі автостанція мала заробляти на себе сама).
Детальніше про це у матеріалі: Калуська автобусна станція запрацює у наступному році
А вже у лютому цього року міський голова Андрій Найда прогнозував, що запрацює автостанція до кінця весни.
Навесні рухи справді розпочалися. Але вже тоді вони були дивні. 2 квітня на фейсбук-сторінці “Автовокзал Івано-Франківськ” з’явилося оголошення про набір працівників на постійну роботу. Йшлося саме про нову автостанцію у Калуші. Касири, диспетчери, контролери… В оголошенні було вказано графік роботи і розмір заробітної плати (поденний), а також — зазначено, що стажування проходитиме в Івано-Франківську на вулиці Залізничній, 30 А. За цією адресою справді знаходиться автовокзал Івано-Франківська. Але до чого тут Калуш? Адже автостанція в місті мала бути комунальною, а на роботу людей мало би набирати КП “Калуське підприємство автобусних станцій”.
До слова, цього ж дня на згаданій сторінці було оприлюднено оголошення про пошук касира на автостанцію у Богородчанах, а до того набирали працівників у Коломию. Оголошення є досі, тоді як про Калуш — видалили буквально за кілька годин. Втім, Інформатор зберіг скриншоти сторінки з оголошенням:
На запитання Інформатора, що відбувається, тоді посадовці міської ради відповідали ухильно: мовляв ідуть перемовини з інвестором, є певні питання, але автостанція точно перейде у комунальну власність міста і ризику її “захоплення” немає.
У п’ятницю, 17 травня, в Калуші скликали позачергове засідання виконкому. В порядку денному було лише два питання, одне з яких — “Про затвердження Акта розподілу результатів інвестиційної діяльності щодо будівництва автостанції з приміщеннями громадського та комерційного призначення”. Документ — важливий, адже він стає підставою для оформлення права власності на відповідні частки обох сторін договору. Розгляд питання тривав 3 хвилини.
“Оскільки завершено будівництво та введено об’єкт в експлуатацію, пропонується виконавчому комітету прийняти рішення про затвердження Акта розподілу між замовником — КП “Калуське підприємство автобусних станцій” та інвестором — ПП “СТАРВБУД”, — доповів керівник КП Мар’ян Рисей.
Жодних графічних матеріалів, схем, чи будь-яких інших документів представлено не було. Саме рішення виконкому — на одному листку.
Член виконавчого комітету Ярема Рудик, зауважив, що схему розподілу приміщень вартувало би додати.
“Зі свого досвіду знаю, що це добре би було, бо потім починають казати, що то моє чи то”, — сказав він, акцентуючи, що йдеться не про техпаспорт, а саме про чітку схему приміщень, бо саме вона дасть розуміння, які приміщення належать автостанції, а які — інвестору. Це мав би бути окремий додаток.
Чоловік, який назвався представником інвестора, зауважив, що Акт оформляється на підставі технічного паспорта і він є додатком до документів.
“Там є схема приміщень і чітко видно конкретні приміщення”, — запевнив він.
“Це — одне з перших рішень. Ми ще неодноразово будемо рішення виконкому чи сесії приймати. Це в нас тільки стартові позиції”, — сказав секретар Калуської міської ради Віктор Гільтайчук і поставив проєкт рішення виконкому на голосування.
Члени виконкому одноголосно рішення підтримали. Серед присутніх у залі, до речі, не було ні міського голови Андрія Найди, ні його заступника Богдана Білецького, на якого покладено контроль за цим рішенням.
Що конкретно інвестор готовий передати калуській громаді, довелося з’ясовувати вже поза засіданням. Мар’ян Рисей тоді повідомив, що йдеться про 121,7 кв. метра — це площа збудованої автостанції (мало бути приблизно 192 кв. метри). Суттєво зменшилися зокрема зали очікувань. Тепер вони становлять 58,8 кв. метри, а не 113 як планували.
Комерційних приміщень натомість збудували більше — 1088,4 кв. метри (в планах було 937 + 46 кв. метрів санітарно-гігієнічних площ). Тобто загалом при плані забудови в 1175 кв. метрів вийшло 1210 кв. метрів. Це все — споруди. У відсотковому співвідношенні розподіл виглядатиме так: 10% — громаді й 90% — інвестору (в планах було, нагадаємо, 16% на 84%).
Щодо землі ситуація була іншою: інвестор загалом забрукував суттєво більшу площу, аніж планувалося. А тепер готовий залишити у власності громади 78% площ, які вимостив бруківкою (2491,7 кв. метрів), щоб обслуговувати автостанцію, а 22% взяти собі (714,6 кв. метрів), щоб обслуговувати комерційні приміщення. При цьому, зауважимо, є ще земельні площі, на яких безпосередньо стоять вже збудовані приміщення і це — додаткові метри. Тобто на ті площі, на яких розташовані споруди інвестора, він також мав би оформити право користування земельною ділянкою.
Тоді ж, у травні, з’ясувалося також, що інвестор зекономив громаді кошти, які передбачалися на закупівлю табло, меблів та іншого обладнання для автостанції та оснастив автостанцію своїм коштом. З чого така щедрість — невідомо.
Невідомо було і коли запрацює комунальна автостанція. Мар’ян Рисей у травні заявив, що працівників ще не набирають. А Богдан Білецький запевнив, що попереду ще багато роботи: міська влада має оформити на відповідні приміщення право комунальної власності, а тоді передати майно громади в постійне користування комунальному підприємству. Частину земельної ділянки передадуть інвестору в оренду, а решту — комунальному підприємству в постійне користування.
Між тим рівно у день засідання виконавчого комітету на франківських медіаресурсах з’явилася інформація про запуск калуської автостанції. Абсолютно однаковий текст з однаковими заголовками та світлинами вийшов щонайменше на п’яти інтернет-платформах, що може свідчити про замовність публікації. У тексті — жодного імені, лише загальна відсилка до компанії “СТАРВБУД”.
А розповідали у статті не лише про те, що автостанція споруджена за сучасними стандартами і коштує мільйони гривень, а і про нову схему руху, яка начебто дозволить зменшити навантаження на центральні вулиці Калуша, і навіть про автобуси міжнародного сполучення, які відправлятимуться з нової автостанції. І все це — уже от-от:
“Завершуються останні підготовчі роботи і свої двері для пасажирів відкриє новий автовокзал по вулиці Ринковій. Його збудували в рамках державно-приватного партнерства між Калуською міською радою та ПП “СТАРВБУД”. Підприємство за власні кошти спорудило приміщення для автостанції, провело ремонтні роботи та передає його у власність громади. Так само у комунальній власності залишається земельна ділянка”, — було зазначено у публікації.
Із черговим запитанням, як все це розуміти і що відбувається, Інформатор знову звернувся до Богдана Білецького та Мар’яна Рисея. Але вони запевнили, що статті не бачили й нічого про інтерв’ю інвестора не знають. Пообіцяли лише відстоювати інтереси громади…
Що громада отримала?
Ключове рішення щодо автостанції було прийнято Калуською міською радою 12 червня. Тоді йшлося “Про передачу в господарське відання майна комунальної власності КП “Калуське підприємство автобусних станцій”, тобто комунальному підприємству дали право користуватися і розпоряджатися відповідним майном громади.
Передали зокрема 121,7 кв. метрів площ на першому поверсі, який включає:
- зал очікування, площею 58,8 кв. м;
- каси, площею 13,7 кв. м;
- господарське приміщення, загальною площею 3,7 кв. м;
- водійська, площею 6,5 кв. м;
- кабінет, площею 6,7 кв. м;
- душову, площею 4,5 кв. м;
- санвузол, площею 5,6 кв. м;
- санвузол, площею 5,2 кв. м;
- каси, площею 7,4 кв. м;
- каси, площею 9,6 кв. м.
Окрім цього, комунальне підприємство отримало частину мощення, загальною площею 3 206,3 кв. м, огорожу та шлагбауми. 
Скриншот із рішення міської ради
Тобто комунальному підприємству відійшло 10% збудованих площ та 78% мощення прилеглої до будівлі території, огорожа і шлагбауми.
У липні КП “Калуське підприємство автобусних станцій” підписало договір із КП “Калуська енергетична компанія”: закупили послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Договір (на 90 метрів кубічних) — до кінця поточного року й загальну суму в 4 362 гривні 30 копійок. Відбулася також закупівля електричної енергії: договір на 95 тисяч гривень укладено з ТзОВ “Прикарпатенерготрейд” (також до кінця року).
Фактично це засвідчує, що комунальне підприємство розпочало господарську діяльність. Але ще один нюанс: на липневу сесію міської ради винесли рішення про затвердження програми фінансової підтримки цього комунального підприємства вже у 2025 році. Відповідно до озвученої інформації, йому може знадобитися понад мільйон гривень, що становить половину видатків комунального підприємства на рік. Простіше кажучи, уже зараз, на старті роботи нового підприємства стратегують, що воно буде збитковим і потребуватиме підтримки з бюджету громади. Виникає логічне запитання: навіщо тоді було його утворювати? На яких розрахунках базувалося рішення про створення КП три роки тому?
Ще одне логічне питання: який дохід і від чого матиме комунальне підприємство? По факту це мав би бути уже згаданий станційний збір. Якщо він поступатиме на рахунок КП, то воно навряд чи може буде збитковим. Але сьогодні, як бачимо, ці гроші “поплили” мимо кишені громади — у приватну. Виглядає на те, що на калуську автостанцію “сів” бізнес, який тепер зароблятиме, а громаду — використали.
За номером телефону, який вказаний у YouControl як контакт ТзОВ “Калуське підприємство автобусних станцій” (зараз — ТОВ “КАЛУСЬКА АС”) додзвонитися сьогодні не вдалося: абонент поза зоною досяжності.
Окрім цього, Інформатор ще у суботу намагався отримати коментар в Мар’яна Рисея. Тоді слухавки він не підняв. Сьогодні, у понеділок, він відповів, але, почувши пряме запитання “Чому в квитках вказане ТзОВ “Калуська автобусна станція”, а не КП?”, зазначив, що пояснення займе багато часу, а він зараз не може розмовляти через зайнятість. Відтак пообіцяв, що перетелефонує сам за 20 хвилин…
Посадовець, хоч і значно пізніше, але таки подзвонив. Та коментувати будь-що у результаті відмовився. Натомість сказав надіслати офіційний запит на інформацію. Інформатор його вже надіслав. Щойно отримаємо відповідь — напишемо про це в окремій публікації.
Тетяна Кіндюх
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
