22 серпня Болехівщина попрощалася з відважним воїном Миколою Смоляком. Трагічна звістка про його загибель надійшла з фронту через десять днів після його смерті, яка сталася 12 серпня.
Інформатор ділиться, посилаючись на Болехівську міську раду.
Микола Смоляк був одним з перших, хто добровільно взявся захищати Україну ще у 2014 році, переконаний, що це його обов’язок. З того часу він мужньо ніс службу, мріючи про те, щоб вигнати ворога і повернути мир у наше життя. Як розповідає його дружина Ольга, Микола був переконаний, що війна рано чи пізно прийде на українську землю, і був до цього готовий. До війни він вів звичайне життя, як і кожен із нас.
Народився і виріс Микола в селі Гузіїв, де навчався в місцевій школі. Здобув професійну освіту в Івано-Франківському комерційному технікумі, пройшов курси електромонтера. Працював у різних сферах, зокрема на Івано-Франківському хлібокомбінаті та нафтогазовидобувному управлінні “Долинанафтогаз” ПАТ “Укрнафта”.
У 2014 році, з початком війни, Микола Смоляк добровільно пішов на фронт, де розпочав службу у Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Держприкордонслужби України. Далі були важкі бої у Курахівці, Мар’їнці, Маріуполі, Луганську. На початку серпня його підрозділ вирушив на бойове завдання у село Олегівку Курської області Росії, де, на жаль, Микола загинув.
У своїй прощальній промові військовий капелан Василь Пасічник зворушливо відзначив: “Життя воїна Миколи обірвалося після 10 років боротьби за Україну, за нас, за наш спокій, за наш мир. Для нас полеглий воїн став безсмертним прикладом високої відповідальності перед своїм народом, своєю землею, своєю сім’єю. Тож нехай Господь прийме оцей дар любові Миколи, бо він як ніхто зрозумів, що любов – це віддати життя за своїх ближніх. А де є любов, там є вічність, Бог і безсмертя“.
Провести Героя в останню дорогу зібралася уся громада – рідні, друзі, однокласники, побратими, керівництво громади та духовенство. Похоронний чин за загиблим захисником звершили священники ПЦУ та УГКЦ на чолі з деканом Болехівського деканату УГКЦ отцем Василем Дзяйлом у дворі рідного дому Миколи. Після цього під звуки траурної музики процесія рушила до храму УГКЦ Положення Чесної Ризи, де воїн востаннє отримав Боже благословення.
Прощальні слова пролунали також від імені скорботної родини, яка подякувала всім, хто прийшов підтримати їх у цей важкий момент та віддати останню шану відданому сину України. Поховали захисника на місцевому кладовищі під звуки Державного Гімну та військовий салют. Прапор, яким була вкрито труну, передали дружині воїна.
Микола Смоляк став справжнім символом патріотизму для всієї громади, а його жертовність назавжди залишиться у серцях співвітчизників.
Вічна пам’ять і слава Герою України, який віддав своє життя за Батьківщину!
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
