Напевно, не знайдеться українця у кого не немає вишиванки. Українська вишивка є генетичним кодом нашої нації. Тим, що вирізняє нас з-поміж інших народів та націй. Вишита сорочка може багато розповісти про його власника чи власницю та історію життя людей тієї епохи. Нам вдалося побачити фрагменти української вишивки 1930-их років у Калуші. Ділимося з вами також…
Ділиться Інформатор.
Нещодавно калушанка Надія Гуш продовжила знайомити містян зі своєю родиною. Цього разу мова пішла про вишиту сорочку її бабусі та досить цікаву історію.
“Сьогодні мова піде про вишиті блузки, яких у бабусі було багато. Одна з них мені подобалась особливо. Блуза залишилась у маминої сестри Оксани. Тому одного разу я вирішила вишити собі таку ж. Якщо чесно, то вишивала її довго, близько року. Пройшло багато часу, але я і зараз з гордістю одягаю вже мою вишиту блузу. І так приємно, що вишила її власноруч. А головне, що таку ж, як у бабусі…”
Калушани у вишитих сорочках. 1930-ті рр.
Серед калушан є і Стефанія Іваницька:
Крайня справа у вишиванці – бабуся Надії Гуш – Стефанія Іваницька
У коментарі Інформатору пані Надія розповіла, що хотіла відтворити вишиванку у якій була її бабуся.
“У 1920-1930 роках уже було традицією мати вишиванки. І люди їх мали не одну. Як мінімум, про три точно знаю. Перше фото бабусі памʼятаю з дитинства. А от саму вишиванку не памʼятаю як бабуся носила. Блузка зараз у маминої сестри, Оксани, що живе у Києві”.
Автентична вишита сорочка була перешита, а частини рукавів обрізані сестрою матері пані Надії. Проте, рукави із вишивкою 1930-их років все ж забрала мама Надії Гуш. Кольори тієї вишивки дуже вразили жінку і вона виявила бажання повторити її. На той момент, вона перебувала у Чикаго, де змогла придбати схожі нитки і вже після повернення до Калуша розпочала вишивати свою сорочку, яку до слова, носить донині:
“Вона (сестра мами Надії – Оксана, – ред.) блузку перешивала і обрізала частини рукавів. На обрізаних частинах залишилась вишивка. Моя мама їх забрала собі. Мене тоді вразили кольори. Дуже захотіла собі її. Дивувалась, що не вицвіли кольори ниток. Мама завжди казала – то американські нитки. Тут таких і не купиш. У 1995 році я була рік в Чикаго. Мама прислала шматочки ниток, що обрізала із зворотньоі сторони блузки. Я в магазині в Америці підібрала кольори, купила і нитки привезла в Калуш. Вже по приїзду підібрала схожу тканину і вишила схожу. Так своїми руками”, – ділиться Надія Гуш
До теми: Усі дороги ведуть до Калуша: з історії трьох сімей, що виробляли вино для калуського костелу
Журналістам нашого видання вдалося побачити фрагменти тієї самої бабусиної вишиванки. Чесно кажучи кольори й справді вражають. Ба більше, з плином часу вони не вицвіли та не втратили форму.
Порівняйте самі кольорову та чорно-білу світлину із вишиванкою. Навіть чорно-біла фотографія покажує вражаючу палітру кольорів та насиченості (звісно, дивлячись на чорно-біле фото ми може це уявити, а із отриманням кольорового фото, яке лише підтверджує наші уявлення про насиченість вишиванки.
Як вже зазначала раніше пані Надія, у 20-30 роки минулого століття в українців було по 2-3 вишиванки. Так само й у Стефанії Іваницької вона була не одна. Як кажуть у нас на Галичині: “До кольору, до вибору”. Ділимося світлинами інших калуських вишиванок:
Калуські панянки. Стефанія Іваницька у вишиванці стоїть
Найбільше вразила остання світлина, де Стефанія теж у вишиванці. Але цікавий факт зліва сидить чоловік, що є військовим польської армії, тодішної Польської Республіки. Можна по різному трактувати це фото, але в ньому ми бачимо силу та незламність української жінки. Вона не побояалася поруч із польським офіцером одягнути вишиванку. Можливо, цей військовий міг бути українцем. Однак, факт залишається фактом. Стефанія Іваницька у вишиванці поряд із польським офіцером.
Хто б що не говорив, а ми продовжимо відстоювати думку, що Калуш – це насамперед інтелігентне місто, його люди із цілою низкою цікавих, моментами трагічних доль. Але усе це формує історичне тло та історію нашого міста. Робить його повноцінним, таким особливим та ніби робить місток між поколіннями.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
