Співробітники медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) можуть бути притягнуті до відповідальності лише за внесення недостовірних даних у свої декларації про доходи та майно. Норми законодавства, що стосуються конфіскації необґрунтованих активів, не поширюються на них.
Ділиться Інформатор, посилачись на Бізнес Цензор.
Про це повідомив голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик в ефірі телемарафону.
Він зазначив: “Згідно з чинним законодавством, представників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Щоб їх можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи, необхідно внести зміни до Кримінального кодексу та Цивільно-процесуального кодексу. Ми вже працюємо над цим у відповідь на рішення РНБО“.
Павлущик також зазначив, що до 2023 року працівники МСЕК не подавали декларації.
“Усе, що стосується статків та активів представників МСЕК, вони стали декларантами лише у 2023 році. Раніше їхні декларації не перевірялись НАЗК“, – додав він.
Цього року НАЗК розпочало перевірки перших семи декларацій працівників МСЕК, з яких три вже завершено.
Стаття 366-2 Кримінального кодексу України “Декларування недостовірної інформації” передбачає штрафи в розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на термін до двох років. Однак конфіскація майна цією статтею не передбачена.
У той же час стаття 368-5 ККУ “Незаконне збагачення” передбачає суворіші покарання, включаючи позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Щодо необґрунтованих активів, суд може конфіскувати їх та стягнути до державного бюджету за позовом прокурора САП, як пояснили в НАЗК.
5 жовтня Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про виявлення під час обшуків у керівниці МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи $6 млн готівкою. Вона також є депутаткою Хмельницької облради від “Слуги народу” і очолює обласну МСЕК з 2008 року.
Крупу затримали за підозрою в незаконному збагаченні, а 7 жовтня суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 10 жовтня її син, Олександр Крупа, звільнився з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.
Досліджуючи справу, слідство виявило в голови Хмельницької МСЕК ще $590 тисяч на рахунках польського банку “Pekao”. Її чоловік також зберігав кошти в польських банках, на його рахунках було виявлено 11,3 тис. євро та $1,2 млн. Ці кошти не були задекларовані.
ДБР також вивчає списки, знайдені в кабінеті Тетяни Крупи, в яких вказані прізвища та фіктивні діагнози.
16 жовтня голова редакції видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов оприлюднив інформацію про те, що 49 прокурорів Хмельниччини, на чолі з обласним прокурором Олійником, оформлювали інвалідність, прикриваючи корупційну схему Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.
Після скандалу президент Володимир Зеленський скликав засідання РНБО, за результатами якого генеральний прокурор Андрій Костін подав у відставку, а Кабмін затвердив план реформування МСЕК.
Також нещодавно ми повідомляли про статки, які задекларував голова Калуської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Олександр Сокрута за минулий рік.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08
