Парковка біля калуської поліклініки є приватною. Як нею скористатися людині з інвалідністю? | ВІДЕО

Швидка допомога, водії з інвалідністю чи ті, хто привозять маломобільного пацієнта, без проблем можуть потрапити на територію калуської поліклініки. Щоправда, потрібно натиснути спеціальну кнопочку. Безперешкодно можна скористатися і підйомником, який допоможе подолати кілька сходинок на вході. Але — треба подзвонити.

Як все працює, Інформатору показав заступник директора з медичного обслуговування населення Тарас Бандура. Разом із ним ми ще раз пройшлися територією довкола лікарні та всередині. Відтак доутичнилися у питанні доступності закладу, з’ясували цікаві деталі та зафіксували кілька маленьких, але важливих домовленостей.

Приводом до зустрічі став матеріал-дослідження про заклади охорони здоров’я Калуша, у якому ветеран показав, що не так із доступністю у цих установах. Це була неупереджена інспекція з метою оцінки ситуації в реальному часі. Не заради критики, а заради виявлення реальних проблем, а відтак і пошуку способу для їх вирішення.

Уже наступного дня після виходу матеріалу з редакцією сконтактувала адміністрація медичного закладу. Відтак домовилися про ще один візит. Чим він відрізнявся від попереднього, можна побачити у відео:

Із Тарасом Бандурою зустрічаємося біля шлагбаума. Того самого, перед яким ми, побачивши попередження про службову територію та службовий в’їзд, зупинили автівку та поїхали шукати інше місце для паркування. Медик каже: потрібно було заїхати впритул до шлагбаума й одразу за ворітьми ліворуч натиснути кнопку. Це дало б змогу сконтактувати з черговим, який обов’язково відчинить систему для проїзду, коли почує, що за кермом чи на пасажирському кріслі автівки є людина з інвалідністю.

Після натискання кнопки приємний жіночий голос справді сповістив, що люди користуються цим заїздом.

“Але не всі знають, що потрібно натискати на кнопочку”, — невимушено каже чергова.

“Люди з інвалідністю, які приїжджають своїм транспортом, запаркувавшись на вільне місце, можуть залишити свою автівку на час візиту до лікаря. Ніхто їх не змушує одразу залишати територію”, — запевняє Тарас Бандура.

Але як про це здогадатись, коли на воротах вказано трохи інше? Після короткої дискусії погоджуємось, що написи на стендах потрібно зробити більш інформативними і це найпростіший крок, щоб подібних ситуацій не виникало.

При виїзді з території уже нічого натискати не потрібно — шлагбаум спрацьовує автоматично. Можна, до слова, пройти і пішки: відповідні сенсори спрацьовують на людину і також піднімають перешкоду, хоча і не в усіх “точках”, а з певних кутів.

Втім ситуація із паркуванням на території лікувального закладу таки непроста. Це неймовірно, але, як запевнили у поліклініці, земельна ділянка цього внутрішнього дворика певну кількість років тому була продана і її власником є приватна особа, яка до повномасштабної війни вела тут відповідний бізнес. Власне, шлагбаум встановила саме ця людина. А ділянка, яка їй належить, фактично займає всю вільну площу за винятком заїздів і під’їзду до гаражів.

І хоча на сьогодні платна парковка начебто не функціонує, власник може відновити тут бізнес щойно захоче. Це означає, що з ним у перспективі або потрібно буде домовлятися про “квотні” місця для медиків та деяких пацієнтів, або ж — платити.

Підйомник і… людський фактор 

На вході в поліклініку з заднього двору є можливість скористатися пандусом, а відтак — і платформою-підйомником. Його, каже Тарас Бандура, встановили близько року тому. Щоб ним скористатися, потрібно викликати працівника, скориставшись номером телефону. Номера на стіні не виявилось.

“Зірвали”, — кажуть медики та обіцяють його доклеїти знову.

Випадків, коли відвідувачі відверто шкодять, чимало, розповідають у поліклініці. Буває, що ламають обладнання, зривають інформаційні вказівники і поручні, навіть кришки з унітазів час від часу зникають. Бувають й інші прикрощі, про які навіть писати не хочеться. Все це демотивує адміністрацію закладу безкінечно вкладатися у поліпшення. Це стосується зокрема інклюзивних санітарних кімнат.

“Тут були поручні, але їх поламали, тому зараз немає. В дитячій лікарні є інклюзивний туалет. В усіх амбулаторіях, де ми робимо якісь ремонтні роботи, ці моменти також враховані. Йдеться про Кропивник, Голинь, наприклад. Тобто там, де ми переробляємо ремонти, то звичайно, що ми робимо відповідні поліпшення. Тут було, але все поламали. Я не знаю, яким чином це вирішити”, — відверто ділиться Тарас Бандура.

Ускладнює ситуацію той факт, що туалети поліклініки масово використовують як громадські. Сюди приходять з вулиці, з ринку… І якщо на вході деякі проблеми можна вирішити додатковим банером чи сигнальною наклейкою, то чи є рішення тут? Бо один момент, що в місті немає жодного громадського туалету, а інший — що навіть якщо він буде (а він, очевидно, буде платним), то якась частина “клієнтів” усе одно за звичкою буде ходити в безкоштовний, у поліклініці… Тим не менш питання громадських туалетів таки дуже важливе для Калуша.

З інших проблем, які не мають простих рішень, — невідповідність самої будівлі до потреб сучасності, зокрема, вузькі коридори та дверні отвори, а відтак — неможливість встановлення ліфтів та інших засобів, які забезпечили би доступність. Не варто забувати і про дороговартість всіх цих засобів. Загалом медики запевняють: роблять багато і в плані інклюзії, і в розвитку закладу загалом.

Нагадаємо, війна в Україні загострила питання доступності. Тож, Інформатор спільно з групою активістів та військових розпочав дослідження безбар’єрності в Калуші. Будемо поступово пізнавати навколишній простір у нашому місті, розповідати, чому про це зараз важливо говорити, та шукати рішення для впровадження змін.

Серед уже зробленого: залучені ресурси та матеріали на облаштування трьох санітарних кімнат у Калуській ЦРЛ, які враховують потреби людей з інвалідністю; створення ветеранської світлиці у приміщенні лікувального закладу; кілька зустрічей із владою міста, яка готова взятися за перепланування території біля ЦРЛ, а тепер уже і за пониження деяких з’їздів із тротуарів на дороги, а також ревізую місць для паркування людей з інвалідністю тощо.

У найближчих планах групи активістів — виявлення тих “спотикачів”, які закривають маломобільні групи людей у їхніх помешканнях та змушують почуватися покинутими, або ж перетворюють кожен їх вихід у випробування… Сподіваючись на залучення позабюджетних коштів і підтримку бізнесу, є намір почати змінювати ситуацію, створити карту доступності в Калуші та додаток для тих, хто готовий бути пліч-о-пліч з воїном…

Тетяна Кіндюх
Ярослав Куцій

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08