У Довгому Войнилові попрощалися із Героєм Ігорем Гладієм

Провести його в останню дорогу зібралася численна громада та родина. Ігор Гладій Був опорою для сім’ї, надійним побратимом та людиною з ще багатьма життєвим планами й оптимізмом. У скорботі —родина та всі, хто його знав.

Пише Інформатор.

Ігор Гладій народився 30 грудня 1974 року в селі Довгий Войнилів, що нині входить до Верхнянської громади. Ріс добрим, жвавим, допитливим хлопцем, цікавився малюванням та технікою. Був татовим помічником. З юного віку добре розбирався у кожній деталі й механізмі, що в майбутньому зробило його відмінним механіком та водієм.

Навчався у школі в рідному селі, після якої був призваний на строкову військову службу. Там, у Бердичеві, він загартував власну силу духу та змужнів.

Після військової служби почав працювати із батьком водієм важкої техніки на Домбровському кар’єрі в Калуші. У 26 років пережив важку втрату — смерть тата. Ігор у цей час став опорою для родини.

У 2003 році закінчив філію Надвірнянського коледжу, здобувши кваліфікацію техніка-організатора перевезень. Згодом одружився із коханою дівчиною Ярославою, з якою прожив понад 20 років. У подружжя народилося двоє дітей: донька Наталія та син Андрій.

Ігор Гладій усе своє життя був людиною праці, 20 років пропрацював водієм на “Укрпошті”, “Гудвеллі”, “Євробуді”. Усі його роботи були пов’язані з водійською справою, яку він дуже любив.

У липні 2024 року Ігор Гладій був мобілізований. На війні він служив у третьому мінометному взводі однієї з військових частин. Був старшим водієм, мав позивний “Дракон”.

Побратими згадують його як людину жертовну і віддану. Він був щирим, надійним і водночас професіоналом своєї справи, на нього завжди можна було покластися. Попри непрості завдання, які йому доводилося виконувати у гарячих точках фронту, залишався оптимістом, здатним підбадьорити інших у найтяжчі хвилини.

25 серпня 2025 року, виконуючи обов’язки військової служби на Донеччині, його серце зупинилося. Окрім дружини та дітей, у нього залишилися мама, сестра з родиною, численні друзі, родичі, знайомі…

За день до похорону його тіло до рідного села супроводжував численний кортеж, а люди у Калуші та селах Копанки, Негівці і Довгий Войнилів виходили на дорогу та схилялися на коліна, віддаючи Герою останню шану.

Воїна поховали на місцевому кладовищі поруч із двоюрідним братом — добровольцем АТО Миколою Гладієм, життя якого обірвалося у вересні 2019 року.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08