В Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Згадуємо Валерія Сокола

Поіменно згадуємо всіх захисників із Калущини, життя яких обірвала війна. Їхні імена мають бути навіки закарбовані в пам’яті нашого нескореного народу.

Разом із Інформатором згадайте сьогодні про Валерія Сокола — солдата протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Валерій Сокіл народився 27 вересня 1975 року в місті Калуші на Івано-Франківщині. Він був першою дитиною в сім’ї, завжди допомагав батькам та піклувався про рідних. Навчався у Калуській загальноосвітній школі №4, а у 1991 році вступив до Калуського політехнічного коледжу на спеціальність “хімік-технолог”. Навчання йшло легко: за словами одногрупників, Валерій був широким та розумним, до нього завжди можна було звернутися за допомогою у будь-якій ситуації.

Після закінчення коледжу у 1994 році його призвали на строкову службу, яку він проходив у місті Котовськ (нині Подільськ, Одещина) на посаді артилериста. У 1997 році Валерій зустрів майбутню дружину Світлану, з якою невдовзі одружився. У молодого подружжя народилося двоє синів: Віталій у 1999 році та інший син у 2016 році, а також довгоочікувана донечка Катруся. Діти були сенсом життя Валерія, і він пишався їхніми здобутками та підтримував у випадку невдач.

Свою трудову діяльність Валерій Сокіл розпочав на тодішньому магнієвому заводі концерну “Оріана”. Через занепад виробництва магнію йому довелося поїхати на роботу за кордон, але після відновлення роботи ТОВ “Карпатнафтохім” у 2017 році повернувся на роботу у підрозділ компромування і поділу пирогазу. За словами начальника цеху Михайла Пюка, Валерій швидко освоїв всі тонкощі праці та вже через два роки мав найвищий, шостий розряд. Він був лідером колективу не лише завдяки своїй міцній статурі, а й за характером — справедливий, чесний, добрий друг, чудовий батько і чоловік. Любив проводити час із сім’єю на природі, ходити в ліс по гриби зі Світланою.

Після нападу рф на Україну 5 березня 2022 року Валерій Сокіл став добровольцем Збройних Сил України. Служив в артилерійському дивізіоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Побратими згадують його як мужнього, відважного та сильного воїна, який завжди міг прикрити спину товаришам і у критичний момент розрядити ситуацію.

Валерій Сокіл загинув 19 червня 2022 року неподалік селища Врубівка Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів, отримавши несумісне із життям поранення. Йому було лише 46 років. 24 червня громада Калуша та мешканці села Світлове прощалися з Героєм.

Указом Президента України від 28 листопада 2022 року Валерій Сокіл був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня посмертно, а 31 березня 2023 року отримав відзнаку “За заслуги перед Прикарпаттям” також посмертно.

Памʼятаймо, яку ціну заплатили за наше майбутнє Герої-земляки. Світла пам’ять!

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, TikTok та Instagram.
Надсилайте свої новини на пошту kalush.informator@gmail.com
Мобільний номер редакції +380 67 266 02 08